Іржа тополі та чистотілу

На нижньому боці листків тополі з'являються яскраво-помаранчеві або жовті порошисті подушечки — урединії, які містять літні спори гриба.

З часом урединії змінюються на телії, які мають вигляд темно-коричневих або чорних утворень, що щільно вкривають поверхню ураженої листової пластинки.

На листках та черешках чистотілу навесні виникають ецидії — жовтуваті опуклі утворення, що є джерелом первинного зараження тополевих насаджень.

Уражене листя тополі починає передчасно жовтіти, скручуватися, а при сильному розвитку хвороби спостерігається масовий передчасний листопад.

Характерним візуальним симптомом є наявність «іржавого» нальоту спороношення, що легко осипається при механічному впливі на уражені частини рослин.

Збудником цієї хвороби є дводомний різногосподарний гриб Melampsora magnusiana, що належить до класу базидіоміцетів. Його життєвий цикл потребує двох різних рослин-господарів для повноцінного розвитку.

Ецидіальна стадія патогена розвивається на чистотілі великому, тоді як основні стадії спороношення — урединіо- та теліоспори — формуються на листі тополі.

Біологія гриба включає п'ять стадій розвитку, що забезпечує йому надзвичайну здатність до адаптації та поширення в умовах помірного клімату.

Зимує збудник у вигляді теліоспор, які залишаються на опалому листі тополі до наступного весняного сезону, коли починається цикл інфікування.

Висока спеціалізація гриба дозволяє йому ефективно використовувати фізіологічні особливості кожного з господарів для підтримки популяції в екосистемі.

Розвиток гриба активізується за умов підвищеної вологості повітря та наявності крапельно-рідкої вологи на поверхні листя під час вегетації.

Температурний режим у межах 15-20 градусів за Цельсієм є найбільш оптимальним для проростання спор та швидкого поширення інфекції в насадженнях.

Велике значення для епіфітотій має наявність чистотілу в безпосередній близькості до тополі, оскільки відстань між господарями обмежує розліт ецидіоспор.

Загущені посадки, де відсутня належна аерація крони, створюють ідеальний мікроклімат для збереження вологи та успішного зараження нових листків.

Тривалі тумани та рясні роси навесні та на початку літа суттєво пришвидшують перебіг інфекційних процесів та збільшують площу ураження.

Через ураження листя знижується інтенсивність фотосинтезу, що негативно впливає на загальний приріст деревини та розвиток кореневої системи тополі.

Передчасна втрата листя послаблює дерева, знижуючи їхню стійкість до дії низьких температур взимку та до несприятливих погодних умов.

У розплідниках іржа призводить до значного зниження товарної якості саджанців, що робить їх непридатними для реалізації або подальшої висадки.

Хронічне ураження протягом декількох років може призвести до суховершинності дерев та їх поступового відмирання через виснаження внутрішніх ресурсів.

Ослаблені хворобою дерева стають більш привабливими для стовбурових шкідників та вторинних інфекційних захворювань лісових порід.

Найважливішим заходом профілактики є очищення території розплідників від чистотілу, що розриває ланцюг живлення гриба на ранніх етапах.

Обов'язковим агротехнічним заходом є регулярне прибирання опалого листя восени та його знищення шляхом спалювання або глибокого компостування.

Для захисту молодих насаджень у період вегетації проводять обробку фунгіцидами, що містять мідь або системні діючі речовини проти ржавинних грибів.

Рекомендується уникати загущених посадок та проводити своєчасне формування крони для забезпечення кращого провітрювання дерев у насадженнях.

Перспективним методом боротьби є впровадження у виробництво стійких клонів тополі, які мають високий рівень природного імунітету до збудника.