Іржа тополі та модрини

На листках тополі хвороба проявляється як яскраві жовто-гарячі або помаранчеві пилясті пустули (уредопустули), що здебільшого розміщені на нижньому боці листка.

Згодом на місці пустул утворюються некротичні плями, листя передчасно жовтіє, скручується та опадає, що спостерігається задовго до настання осені.

На хвої модрини симптоми виглядають як дрібні жовті здуття — еції, які часто спричиняють викривлення та пожовтіння хвоїнок.

У разі сильного ураження на поверхні молодих пагонів тополі можуть з'являтися іржасті виразки, що значно послаблюють стан дерева.

• Пожовтіння та передчасне опадання листя.
• Помаранчевий пилястий наліт на листі.
• Некротичні плями та виразки на корі.
• Деформація хвої у модрини.

Збудником цієї хвороби є дводомний іржастий гриб Melampsora laricis-populina, життєвий цикл якого проходить на двох різних видах дерев — тополі та модрині.

Патоген належить до групи базидіоміцетів та має складний життєвий цикл, що включає утворення спор декількох типів, які забезпечують швидке поширення хвороби.

На тополі гриб розмножується вегетативно за допомогою уредоспор, що дозволяє йому спричиняти масові епіфітотії в літній період.

Зимує гриб у вигляді теліоспор на опалому листі тополі, залишаючись життєздатним до настання весняного тепла.

Весняне зараження модрини відбувається за допомогою ецидіоспор, які потім переносяться вітром назад на тополю, завершуючи біологічний цикл паразита.

Сприятливими умовами для розвитку гриба є висока вологість повітря, часті тумани та помірно тепла погода в період вегетації.

Розташування посадок тополі та модрини поруч створює умови для швидкого розповсюдження спор і масового зараження насаджень.

Густі посадки, де порушена циркуляція повітря, формують ідеальний мікроклімат для проростання спор та інфікування тканин рослин.

Дерева, що перебувають у пригніченому стані або мають дефіцит поживних речовин, значно швидше уражаються патогеном.

Роки з надмірною кількістю опадів навесні та влітку значно підвищують ризик спалахів хвороби через стабільну вологість у кронах.

Масове ураження призводить до суттєвого зниження фотосинтезу, що негативно впливає на загальний розвиток дерева та річний приріст.

Передчасне опадання листя позбавляє рослину необхідних поживних речовин, що знижує зимостійкість та сприяє підмерзанню пагонів.

Молоді саджанці в розсадниках можуть масово гинути через виснаження та зниження імунітету проти вторинних інфекцій.

У паркових та лісових зонах хвороба псує зовнішній вигляд насаджень, знижуючи їхню декоративну та рекреаційну цінність.

Уражені дерева стають більш вразливими до нападу шкідників та інших хвороб деревини, що зменшує термін їхнього життя.

Головним профілактичним заходом є просторова ізоляція насаджень тополі від модрини, що розриває цикл розвитку патогена.

Важливим є своєчасне прибирання та спалювання опалого листя, у якому накопичується основна маса спор гриба.

Для захисту рослин застосовують фунгіциди на основі міді або системні препарати групи триазолів при появі перших ознак хвороби.

Використання стійких до іржі селекційних сортів тополі значно зменшує ймовірність зараження та потребу в хімічних обробках.

Санітарна обрізка хворих пагонів та догляд за густотою посадок забезпечують кращу вентиляцію крон, що перешкоджає розвитку гриба.