Макрофомоз манго

Первинними ознаками є поява дрібних плям коричневого кольору на листкових пластинках, які з часом збільшуються, темнішають та стають некротичними.

На гілках та пагонах спостерігаються розтріскування кори та утворення виразок. У місцях ураження часто виникають чорні дрібні плодові тіла — пікніди.

При ураженні верхівкових пагонів відбувається їхнє масове всихання, що суттєво впливає на загальний вигляд дерева та його здатність до плодоношення.

Плоди, уражені макрофомозом, демонструють ознаки гниття. Темні плями швидко розростаються, охоплюючи великі ділянки шкірки та м’якоті плоду.

• коричневі некротичні плями на листі;
• тріщини на корі молодих гілок;
• чорні цятки (пікніди) на поверхні тканин;
• передчасне опадання листя та в’янення.

Збудником захворювання є патогенний гриб Macrophoma mangiferae, який паразитує на різних частинах рослини манго. Цей мікроорганізм належить до групи недосконалих грибів.

Інфекція здатна тривалий час виживати в рослинних рештках, що залишаються на поверхні ґрунту або в кроні дерев після завершення збору врожаю.

Поширення конідій відбувається переважно краплями дощу, вологою з росою та за допомогою потоків вітру, які переносять спори на здорові частини дерев.

Гриб активно розвиває грибницю в тканинах рослини, поступово виснажуючи дерево та порушуючи нормальні фізіологічні процеси фотосинтезу та живлення.

Рівень патогенності гриба залишається високим протягом усього вегетаційного періоду, особливо за умов теплого та вологого тропічного клімату.

Розвиток патогену стимулюється високою вологістю повітря (понад 85%), що є типовим для сезону дощів у регіонах вирощування манго.

Температурний режим у межах +25°C...+30°C створює найкращі умови для швидкого розмноження та проростання спор гриба на тканинах манго.

Недостатня вентиляція крони, що виникає через відсутність своєчасного обрізування, значно сприяє накопиченню інфекції в зоні листкового апарату.

Тривале перебування вологи на поверхні плодів та пагонів після дощу полегшує проникнення гіф гриба всередину здорових тканин рослини.

Занедбані сади, де проводиться мало агротехнічних заходів, є осередками для постійного поширення хвороби на сусідні здорові дерева.

Макрофомоз манго завдає суттєвих збитків фермерам через масове псування врожаю та погіршення якості плодів, що не підлягають експорту.

Хвороба призводить до передчасного листопаду, що ослаблює дерево і знижує його здатність до накопичення поживних речовин перед наступним сезоном.

Відмирання гілок негативно позначається на структурі крони, зменшуючи продуктивну площу, на якій формуються майбутні плоди.

Пошкоджені плоди стають дуже вразливими до вторинної мікрофлори, що призводить до швидкої псуванню під час зберігання або транспортування.

Необхідність постійних витрат на фунгіциди та догляд робить вирощування манго в інфікованих зонах значно дорожчим та менш прибутковим.

Ефективний захист базується на постійній санітарній чистці: видалення та знищення всіх уражених гілок і сухих плодів, що є джерелами інфекції.

Регулярне обприскування фунгіцидами на основі міді або іншими захисними препаратами дозволяє стримати поширення спор у критичні періоди сезону.

Формування крони шляхом правильного обрізування забезпечує достатню циркуляцію повітря, що знижує вологість навколо листків та пагонів.

Застосування збалансованого удобрення допомагає підвищити стійкість рослин до грибкових хвороб, зміцнюючи імунний статус дерева.

Важливо забезпечувати чистоту інструментів, якими проводиться обрізка, щоб запобігти переносу збудника хвороби між окремими деревами в саду.