Лофодерміоз хвої

Первинними ознаками зараження є поява на хвої дрібних жовтуватих плям, які поступово поширюються по всій довжині хвоїнки.

Характерною рисою є формування поперечних чорних ліній на тканинах хвої, що свідчить про розвиток міцелію гриба всередині рослини.

Під час сильного ураження хвоя набуває бурого кольору, в’яне та передчасно опадає, що призводить до оголення пагонів.

Восени на опалій хвої чітко видно блискучі чорні овальні структури, які є плодовими тілами гриба.

Молоді дерева часто мають пригнічений вигляд, приріст пагонів стає мінімальним або повністю припиняється через втрату фотосинтезуючої поверхні.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Lophodermium foliicola, який паразитує на хвоїнках соснових порід протягом їхнього життєвого циклу.

Патоген розвивається переважно на опалій, відмерлій хвої, де формуються чорні довгасті плодові тіла — апотеції, що виступають над поверхнею.

У період підвищеної вологості з цих тіл вивільняються аскоспори, які переносяться вітром на здорові пагони молодих дерев.

Гриб є особливо небезпечним у розплідниках та молодих культурах, де він може викликати масове ураження за короткий проміжок часу.

Біологічна стійкість гриба дозволяє йому переживати несприятливі погодні умови у стані спокою всередині тканин рослини.

Головним фактором розвитку захворювання є тривала волога погода, особливо у серпні та вересні, коли відбувається основний виліт спор.

Тумани, рясні роси та часті опади створюють ідеальне середовище для проростання спор гриба на поверхні хвої.

Погана вентиляція в густих посадках сприяє накопиченню вологи та швидкому поширенню інфекції від дерева до дерева.

Ослаблені екземпляри, які отримують недостатньо поживних речовин, мають знижений імунітет і швидше заражаються.

Тепла осінь подовжує період активності гриба, що призводить до більш масштабних уражень лісових масивів.

Лофодерміоз завдає суттєвої шкоди лісовому господарству, оскільки спричиняє масову загибель сіянців та саджанців у розплідниках.

Хвороба значно послаблює імунітет дерев, роблячи їх вразливими до нападу вторинних шкідників, таких як короїди.

Через втрату хвої дерево не отримує необхідної енергії для росту, що призводить до загальної дистрофії та висихання всього дерева.

Зниження декоративності хвойних насаджень у парках та скверах є великою проблемою для ландшафтного дизайну.

Масштабні епіфітотії можуть призвести до повної втрати молодих культур на великих площах лісових господарств.

Основним методом захисту є дотримання правил агротехніки, включаючи регулярне прибирання та спалювання зараженої підстилки.

Використання фунгіцидів контактної та системної дії в період активного спороношення гриба є високоефективним методом контролю.

Важливо забезпечити правильну щільність висадки саджанців для кращого провітрювання ділянок.

Слід обирати для посадки стійкі види сосни та дотримуватися режиму підживлення для зміцнення загального стану рослин.

• Моніторинг стану хвойних насаджень протягом вегетаційного періоду.
• Видалення хворих дерев, які є джерелом інфекції.
• Використання якісних фунгіцидів згідно з інструкцією виробника.