Лофодерміоз сосни

Перші симптоми хвороби стають помітними восени, коли хвоя починає жовтіти. Згодом вона набуває бурого кольору, стає ламкою і передчасно опадає.

На хвоїнках, що засохли, чітко видно поперечні чорні лінії. Це характерна ознака розвитку плодових тіл Lophodermium durilabrum у тканинах рослини.

Масове ураження супроводжується сильнішим опаданням хвої у нижній частині крони. Це зумовлено тим, що вологість повітря біля землі зазвичай вища, ніж у верхніх ярусах.

При сильному розвитку хвороби дерева виглядають обпаленими. Хвоя залишається лише на кінчиках пагонів, що призводить до оголення значної частини гілок.

На відміну від природного опадання хвої, ураження лофодерміозом має осередковий характер і може проявлятися в різні пори року залежно від погодних умов.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Lophodermium durilabrum. Він спеціалізується на ураженні хвої різних видів сосни, особливо в умовах розплідників та молодих посадок.

Гриб веде паразитичний спосіб життя. Взимку його міцелій зберігається в опалій хвої або безпосередньо в тканинах уражених гілок, продовжуючи свій розвиток навесні.

Плодові тіла (апотеції) гриба мають вигляд невеликих чорних подовжених утворень. Вони розкриваються під дією вологи, викидаючи спори, які розносяться вітром на великі відстані.

Біологія патогена тісно пов'язана з вологістю повітря. Навіть невелика кількість опадів стимулює розрив плодових тіл і масовий виліт спор у теплу погоду.

Поширення гриба відбувається переважно у вологих місцях, де мікроклімат сприяє тривалому утриманню крапельної вологи на поверхні хвої.

Найбільш сприятливими умовами для розмноження гриба є затяжна волога осінь та тепла зима. Висока вологість повітря є критичним фактором для зараження.

Густі посадки та відсутність провітрювання в розплідниках створюють сприятливий мікроклімат для проростання спор та швидкого поширення інфекції між сіянцями.

Збереження вологої підстилки навколо стовбурів дерев забезпечує постійний запас спор, що призводить до щорічного повторного зараження здорових насаджень.

Слабкі та ослаблені дерева, що ростуть на бідних ґрунтах або зазнають стресу від посухи, стають легкою здобиччю для патогена, оскільки мають знижений імунітет.

Різкі коливання температури навесні також можуть сприяти розвитку плодових тіл, якщо вони супроводжуються частими дощами.

Хвороба завдає значної шкоди лісовому господарству, оскільки спричиняє масову загибель сіянців у розплідниках, що потребує значних витрат на пересівання.

Профілактика включає дотримання просторової ізоляції між розплідниками та дорослими насадженнями, що дозволяє зменшити ризик перенесення інфекції.

Важливим етапом боротьби є вчасне виявлення хворих рослин та їх видалення (у розплідниках), щоб попередити подальше розповсюдження спор на сусідні ділянки.

Використання фунгіцидів контактної та системної дії є необхідним в умовах високого інфекційного навантаження. Обробки проводяться згідно з графіком спороношення гриба.

Підвищення імунітету рослин шляхом правильного підживлення мікроелементами допомагає деревам краще протистояти розвитку грибкових уражень.

• Проріджування загущених посівів для покращення аерації.
• Збирання та спалювання хворої хвої восени.
• Обробка фунгіцидами на основі міді в літній період.
• Вибір ділянок для посадки з хорошим дренажем.