Лофодермельоз сосни

Основною зовнішньою ознакою хвороби є передчасне пожовтіння та побуріння хвої поточного року. Перші симптоми з'являються наприкінці літа у вигляді дрібних жовтих плям на голках.

Згодом уражена хвоя набуває сіро-бурого або червонуватого кольору, висихає, але тривалий час залишається на гілках. Характерною особливістю є чітка межа між живою та мертвою тканиною.

Навесні наступного року на хвоїнках формуються дрібні, видовжені темні плодові тіла гриба — гістеротеції. Вони мають вигляд штрихів, розташованих вздовж центральної жилки голки.

У вологу погоду ці утворення набрякають і вивільняють спори, що сприяє подальшому зараженню здорових частин крони. Масове ураження призводить до того, що дерево виглядає обпаленим.

На відміну від звичайного шютте, хвоя при цій хворобі опадає не одразу, що надає кроні специфічного рудого відтінку протягом тривалого періоду часу.

Збудником хвороби є сумчастий гриб Lophodermella sulcigena. Це спеціалізований патоген, який вражає переважно соснові насадження різного віку.

Цикл розвитку гриба включає формування плодових тіл всередині тканин хвої, що дозволяє патогену успішно перезимовувати на опалих голках під деревом.

Спори гриба поширюються вітром та дощовими краплями в літній період, коли на молодих приростах з'являється нова хвоя. Саме молоді голки є найбільш вразливими до проникнення інфекції.

Міцелій гриба проникає в тканини хвої, руйнуючи хлорофіл та викликаючи передчасну загибель клітин. Це призводить до порушення фізіологічних процесів живлення рослини.

Біологія гриба тісно пов'язана з вологістю повітря. Висока вологість протягом тривалого часу є критичним фактором для успішного проростання спор та інфікування насаджень.

Сприятливими умовами для розвитку лофодермельозу є затяжна дощова погода та помірна температура повітря. Найбільш інтенсивно інфекція поширюється у червні та липні.

Загущені посадки, де спостерігається погана циркуляція повітря, створюють мікроклімат, що сприяє накопиченню спор гриба на поверхні хвоїнок.

Дерева, що ростуть на бідних ґрунтах або зазнають стресу через нестачу вологи, демонструють нижчу опірність до патогену. Ослаблені рослини першими стають джерелом поширення хвороби.

Велика кількість опалої хвої під деревами є основним резервуаром інфекції, де гриб зберігається протягом несприятливих періодів.

Негативний вплив промислових викидів та забруднення повітря послаблює захисні функції хвої, що полегшує проникнення грибного міцелію всередину тканин.

Основна шкода полягає у зниженні інтенсивності фотосинтезу через втрату хвої. Це призводить до поступового виснаження дерева та зменшення річного приросту деревини.

Постійне ураження протягом кількох років призводить до того, що дерева стають вразливими до вторинних шкідників, зокрема короїдів, що часто спричиняє загибель насаджень.

У лісових розплідниках хвороба може спричинити масову загибель сіянців сосни, що негативно позначається на планах лісовідновлення та економічних показниках господарств.

Декоративна привабливість соснових насаджень у парках значно знижується через передчасне пожовтіння хвої, що робить дерева неохайними та хворобливими.

Зменшення об'єму деревної маси та зниження якості деревини через ослаблення життєдіяльності дерева призводять до значних економічних збитків у лісовому господарстві.

Важливим етапом захисту є санітарне прибирання території, яке включає збирання та спалювання опалої хвої, де зберігаються спори гриба.

У молодих лісокультурах необхідно забезпечувати оптимальну густоту насаджень, що сприяє кращому провітрюванню крони та перешкоджає розвитку грибних інфекцій.

Застосування фунгіцидів є ефективним заходом у розплідниках та на цінних ділянках. Обробітки проводять на початку літа в періоди найактивнішого поширення спор.

Підживлення дерев добривами, що містять мікроелементи, підвищує імунітет рослин і їх здатність протистояти збуднику лофодермельозу.

• Видалення хворих та ослаблених дерев у насадженнях.
• Використання стійких до хвороби видів і форм сосни.
• Обприскування мідьвмісними препаратами у червні.
• Дотримання правил агротехніки при вирощуванні сіянців.