Лофодермелез сосни

Первинною ознакою лофодермелезу є поява на хвої жовтуватих плям, які з часом перетворюються на бурі смуги, що охоплюють усю поверхню хвоїнки.

Характерним симптомом є дугоподібне викривлення хвої, за що гриб отримав свою видову назву, та її подальше передчасне опадання з гілок.

На відмерлих ділянках хвої добре помітні чорні або темно-коричневі плодові тіла, розташовані вздовж середньої лінії хвоїнки, що є діагностичною ознакою.

Ураження зазвичай найбільш інтенсивне на торішній хвої, проте за сприятливих умов гриб може поширюватися і на хвою поточного року в молодих саджанцях.

Візуально дерево виглядає пригніченим, з частково оголеними гілками, що суттєво знижує загальний життєвий тонус і декоративність хвойних насаджень.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Lophodermella arcuata, який спеціалізується на ураженні хвої різних видів сосни, особливо в молодих насадженнях.

Життєвий цикл гриба тісно пов'язаний з фізіологічним станом дерева. Інфекція починається навесні або на початку літа, коли спори потрапляють на молоду хвою.

Міцелій гриба проникає в тканини хвоїнок, де він розвивається протягом літнього періоду, поступово руйнуючи клітини та порушуючи процес фотосинтезу.

Наприкінці сезону на поверхні хвої формуються специфічні плодові тіла — апотеції, які мають вигляд темних видовжених смужок, що містять спори.

Гриб здатен зберігатися в стані спокою на опалій хвої протягом зими, забезпечуючи поширення інфекції на нові хвоинки з настанням весняного тепла.

Висока вологість повітря та достатня кількість опадів у літній період є критичними факторами, що сприяють швидкому проростанню спор гриба.

Загущені посадки, де повітря погано циркулює і хвоїнки довго залишаються вологими після дощу, стають головними осередками розвитку лофодермелезу.

Найбільш вразливими до інфекції є молоді лісові культури віком від 5 до 15 років, особливо на ділянках з бідними або перезволоженими ґрунтами.

Різкі коливання температур навесні можуть послабити імунітет рослин, роблячи їх більш сприйнятливими до проникнення спор збудника хвороби.

Тривала відсутність належного догляду за насадженнями, зокрема відсутність санітарних рубок, створює сприятливий мікроклімат для розмноження паразита.

Лофодермелез призводить до масового передчасного опадання хвої, що значно скорочує площу асиміляційної поверхні крони сосни.

Внаслідок втрати хвої дерево отримує менше поживних речовин, що зумовлює уповільнення росту у висоту та зменшення приросту деревини по діаметру.

Постійне ураження протягом декількох років поспіль виснажує запас енергії дерева, що часто призводить до його повного всихання або значного зниження життєздатності.

Послаблені лофодермелезом сосни стають легкою здобиччю для вторинних шкідників, наприклад, короїдів, які можуть спричинити швидку загибель дерева.

Збитки в лісових розсадниках можуть бути катастрофічними, оскільки інфекція швидко поширюється серед густо висаджених сіянців, що потребує повної заміни посадкового матеріалу.

Основна стратегія боротьби полягає у вирощуванні стійких до хвороб насаджень та забезпеченні належних умов догляду за ними, включаючи своєчасне проріджування.

Необхідно проводити ретельне видалення та утилізацію зараженої хвої, оскільки вона є основним резервуаром грибної інфекції у лісовому масиві.

Використання фунгіцидів під час вегетації дозволяє суттєво обмежити поширення гриба, особливо в умовах інтенсивного вирощування хвойних порід у розсадниках.

Моніторинг стану насаджень у весняний період допомагає своєчасно виявити осередки захворювання та вжити заходів для зупинки розвитку гриба.

• Проріджування загущених посадок.
• Видалення хворої опалої хвої.
• Обробка фунгіцидами в розсадниках.
• Вибір стійких ділянок для посадки.