Лофіостомоз

Першими симптомами є поява плям коричневого або чорного кольору на стеблах та пагонах. З часом плями розростаються і можуть охоплювати значні ділянки.

На уражених ділянках шкірка стає шорсткою, на ній з'являються дрібні чорні крапки — це плодові тіла збудника, що чітко видно при огляді.

Уражені рослини часто демонструють ознаки передчасного в’янення. Листя жовтіє та засихає через порушення руху поживних речовин стеблом.

В окремих випадках спостерігається розтріскування кори та оголення внутрішніх тканин, що відкриває шлях для вторинних інфекцій.

При детальному огляді під лупою на поверхні плями можна побачити витягнуті плодові тіла, що характерні для даного виду патогенів.

Збудниками лофіостомозу є гриби роду Lophiostoma, що належать до класу аскоміцетів. Ці мікроорганізми зазвичай оселяються на відмерлих або ослаблених частинах рослин.

Гриб утворює міцелій, який проникає в епідерміс та кору стебел, руйнуючи цілісність тканин. У життєвому циклі важливу роль відіграють аскоспори, що поширюються вітром.

Патоген здатен тривалий час виживати в рослинних залишках, що робить їх головним джерелом інфекції на наступний сезон.

Розвиток гриба супроводжується формуванням невеликих плодів — перитеціїв, які за сприятливих умов викидають велику кількість спор.

Велика різноманітність видів роду Lophiostoma дозволяє їм адаптуватися до різних кліматичних умов та широкого спектру видів рослин-господарів.

Підвищена вологість повітря та тривалі опади створюють ідеальне середовище для проростання спор гриба та зараження здорових частин рослин.

Затінені та погано вентильовані ділянки саду чи поля схильні до поширення хвороби найбільше через стабільний рівень вологи.

Фізіологічне ослаблення рослин, спричинене нестачею мікроелементів або неправильним поливом, значно підвищує сприйнятливість до лофіостомозу.

Температурний режим у межах +15...+25°C є найбільш сприятливим для активного розвитку міцелію та розмноження гриба.

Інфекція швидко передається через заражений інструмент, якщо він не проходить дезінфекцію між обробками різних кущів або дерев.

Лофіостомоз суттєво послаблює життєві сили рослини, що призводить до загального зниження врожайності та якості плодів.

Масове ураження пагонів може призвести до їх повної загибелі, що вимагає проведення радикальної обрізки або видалення всього куща.

Зовнішній вигляд плодово-ягідних культур псується, що зменшує товарну цінність отриманої продукції та ускладнює її зберігання.

Тривала присутність патогену на ділянці виснажує грунт та погіршує фітосанітарну ситуацію, змушуючи аграріїв частіше використовувати хімікати.

Наслідком хвороби є зниження імунітету рослини, через що вона стає легкою мішенню для інших небезпечних хвороб та шкідників.

Система захисту базується на комплексній агротехніці: вилучення та спалювання уражених частин, недопущення скупчення рослинних решток.

Профілактичні обприскування фунгіцидами на основі міді допомагають стримувати розвиток гриба у критичні періоди сезону.

Важливим заходом є своєчасне підживлення рослин, яке підвищує стійкість епідермісу до механічного проникнення патогену.

Необхідно проводити регулярне проріджування крон дерев та кущів для покращення циркуляції повітря та зниження вологості.

• Регулярна дезінфекція секаторів.
• Видалення хворих пагонів з захопленням здорової тканини.
• Моніторинг стану рослин навесні та восени.
• Застосування біологічних фунгіцидів для профілактики.