Фомоз

Перші ознаки помітні на сходах: з'являються світлі плями на сім'ядолях, на яких пізніше утворюються численні чорні крапки — пікніди збудника.

На листках дорослих рослин виникають сіро-бурі плями з вираженою облямівкою, де також інтенсивно розвиваються плодові тіла гриба.

Найнебезпечнішим симптомом є суха гниль кореневої шийки, що призводить до розтріскування тканин та подальшого вилягання рослин.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді подовжених некротичних плям, що поступово охоплюють увесь діаметр стебла, перешкоджаючи руху поживних речовин.

При ураженні стручків спостерігається їх передчасне дозрівання, розтріскування та формування щуплих або зовсім нерозвинених насінин.

Збудником захворювання є сумчастий гриб Leptosphaeria maculans (анаморфа — Phoma lingam), що вражає представників родини капустяних.

Життєвий цикл гриба включає формування перитеціїв на рослинних рештках, які стають основним джерелом первинної інфекції навесні.

Пікніди з конідіями утворюються безпосередньо на тканинах рослин під час вегетації, забезпечуючи швидке поширення хвороби при наявності опадів.

Патоген зберігається в ґрунті на рештках рослин протягом декількох років, тому інфекційний фон може залишатися високим при нехтуванні сівозміною.

Гриб здатний проникати в рослину через пошкодження або природні отвори, після чого розвивається міцелій, що руйнує внутрішню структуру тканин.

Розвитку хвороби сприяють часті опади, особливо в період проростання насіння та під час інтенсивного наростання вегетативної маси.

Температурний режим у межах +15...+22°C вважається оптимальним для проростання спор та колонізації тканин грибом.

Підвищена вологість повітря та наявність краплинно-рідинної вологи на листках є критичними факторами для масового зараження посівів.

Пошкодження рослин шкідниками відкриває «ворота» для інфекції, що значно прискорює темпи розвитку епіфітотії в полі.

Мінімальний обробіток ґрунту без закладення пожнивних решток створює умови для накопичення патогену та збереження інфекційного потенціалу.

Фомоз спричиняє критичне зниження врожайності, оскільки уражені рослини мають пригнічений розвиток та знижену олійність насіння.

Загибель проростків від кореневої гнилі призводить до зрідженості посівів, що унеможливлює отримання планової густоти стояння.

Передчасне дозрівання, спровоковане патогеном, знижує якісні показники врожаю та призводить до значних втрат при збиранні.

Інфекція здатна переноситися з насіннєвим матеріалом, що розширює географію хвороби та ускладнює контроль у наступних сезонах.

Сильне ураження стебел ускладнює проведення жнив, оскільки рослини стають ламкими та передчасно вилягають, що не дозволяє техніці працювати ефективно.

Дотримання сівозміни з перервою у 3-4 роки для повернення хрестоцвітих на поле є ключовою умовою успішного вирощування культури.

Використання якісного, сертифікованого насіння, стійкого до збудника фомозу, значно знижує ризики масового ураження посівів.

Ретельна післязбиральна обробка ґрунту для швидкої мінералізації решток рослин зменшує джерела інфекції в ґрунті.

Хімічний захист передбачає обробку насіння фунгіцидами та проведення превентивних обприскувань посівів у критичні фази розвитку.

• Контроль шкідників, що пошкоджують тканини рослин, запобігає проникненню гриба всередину та обмежує поширення інфекції.