Лембосиноз сумаху

Першими ознаками хвороби є дрібні плями, які з'являються на верхній стороні листкових пластинок. Вони мають тенденцію до збільшення та зміни кольору на коричневий або майже чорний.

Навколо некротичних ділянок часто спостерігається жовтувата облямівка — хлороз, що свідчить про токсичний вплив гриба на метаболізм рослини та порушення синтезу хлорофілу.

З часом поверхня плями стає грубою, на ній з'являються характерні виступи — плодові тіла гриба. Це свідчить про дозрівання нової порції спор, здатних до зараження нових частин крони.

Уражене листя втрачає тургор, поступово скручується і опадає завчасно. Це суттєво змінює зовнішній вигляд куща або дерева, позбавляючи його декоративної привабливості.

Якщо інфекція охоплює велику площу крони, рослина втрачає здатність до нормального накопичення поживних речовин на зиму, що негативно позначається на стані гілок наступного року.

Збудником цієї хвороби є гриб Lembosina rhoina, що належить до класу аскоміцетів. Він спеціалізується на ураженні тканин рослин роду Rhus, викликаючи специфічні деструктивні зміни в їхньому розвитку.

Патоген має складний життєвий цикл, що включає фазу спокою в опалому листі та фазу активного розмноження навесні. З настанням тепла гриб продукує спори, які розносяться вітром і дощем.

Гриб проникає в епідерміс листка і розвивається в міжклітинниках, виділяючи ферменти, що руйнують тканини господаря. Це веде до утворення плям і поступового відмирання уражених ділянок.

Мікроскопічні плодові тіла збудника часто помітні неозброєним оком як дрібні чорні крапки на поверхні листка, що є діагностичною ознакою наявності інфекції Lembosina rhoina.

Висока спеціалізація гриба на сумаху робить його небезпечним для спеціалізованих декоративних розплідників, де рослини вирощуються на обмеженій площі з високою щільністю посадки.

Критичними факторами розвитку інфекції є підвищена вологість та помірна температура повітря. Саме такі умови забезпечують швидке проростання спор та розвиток міцелію гриба.

Густі, недостатньо проріджені посадки сумаху створюють ідеальний мікроклімат для розмноження Lembosina rhoina через відсутність нормальної вентиляції повітря.

Періоди дощів та ранкова роса, що довго не висихає на листі, сприяють тому, що спори отримують необхідну воду для ініціації інфекційного процесу на молодих листках.

Температура повітря в межах +18...+22°C є оптимальною для агресивного поширення гриба в межах однієї ділянки або між сусідніми деревами в саду.

Слабкі, виснажені рослини, які ростуть на бідних ґрунтах або зазнають стресу від посухи чи шкідників, уражаються значно швидше за здорові екземпляри.

Головна шкода полягає у втраті естетичної цінності сумаху. Оскільки це дерево цінують за красиву листяну масу, передчасне ураження плямами повністю нівелює його роль у ландшафті.

Через зменшення активної площі листкової поверхні дерево слабшає, знижується його річний приріст та здатність до визрівання пагонів, що призводить до вимерзання взимку.

Інфекція може переходити з листя на молоді пагони, спричиняючи їх деформацію та уповільнення загального розвитку всієї рослини протягом тривалого часу.

У комерційних розплідниках поширення лембосинозу призводить до значних фінансових збитків через необхідність масового лікування або навіть вибракування партії садивного матеріалу.

Тривале перебування гриба на ділянці створює постійне джерело інфекції, яке важко викорінити без застосування суворих санітарних заходів протягом кількох сезонів.

Основою контролю є санітарія: необхідно обов'язково збирати та знищувати (спалювати або компостувати далеко від ділянки) опале листя, де зберігається зимуюча стадія патогена.

Проведення регулярного обрізування хворих гілок допомагає розрядити крону, забезпечуючи краще провітрювання та прогрівання, що суттєво обмежує розвиток грибка.

Хімічний метод включає застосування фунгіцидів мідного спектру дії або препаратів на основі азолів під час фази активного росту листків для запобігання первинному зараженню.

Важливо забезпечити збалансоване живлення рослин, щоб вони мали сили для формування щільного епідермісу листя, який виступає механічним бар'єром для патогенів.

• Регулярна дезінфекція садових інструментів після роботи з хворими деревами.
• Підтримка оптимальної відстані між рослинами при проектуванні насаджень.
• Використання стійких до плямистостей видів та сортів сумаху.
• Своєчасна діагностика при перших ознаках хлоротичних плям.