Рання плямистість арахісу

Перші ознаки хвороби з'являються на листках у вигляді дрібних світлих цяток. З часом вони темнішають, перетворюючись на округлі плями коричневого кольору.

Навколо кожної плями утворюється характерна жовта облямівка (гало), що є діагностичною ознакою ранньої плямистості арахісу.

На нижній поверхні листків у місцях ураження можна побачити темно-сірий наліт, який складається зі спороношення гриба. Цей наліт найбільш помітний у вологу погоду.

Сильне ураження призводить до передчасного пожовтіння та опадіння листя. Це значно знижує площу фотосинтезуючої поверхні рослини.

Захворювання вражає не тільки листя, але й черешки та стебла, що може призвести до їхнього ламкості та загального пригнічення росту арахісу.

Збудником ранньої плямистості арахісу є аскоміцетний гриб Mycosphaerella arachidis (анаморфа Cercospora arachidicola). Цей патоген є спеціалізованим паразитом, що вражає виключно культуру арахісу.

Гриб зберігається в ґрунті на залишках уражених рослин у вигляді міцелію, конідій або псевдотеціїв. У період вегетації інфекція поширюється за допомогою вітру та крапель дощу, що потрапляють на здорове листя.

Життєвий цикл гриба включає проростання спор, проникнення гіф у тканини листа та подальше формування спороношення. Це дозволяє патогену швидко розмножуватися протягом усього теплого сезону.

Патоген є надзвичайно агресивним, оскільки здатний вражати рослину на будь-якій стадії розвитку. Особливу небезпеку становить здатність гриба швидко адаптуватися до умов навколишнього середовища.

Поширення інфекції відбувається шляхом утворення численних конідій на поверхні плям, які при вітрі легко розносяться на значні відстані, заражаючи сусідні посіви.

Для розвитку Mycosphaerella arachidis необхідні висока вологість повітря та помірна або висока температура, що зазвичай спостерігається під час літніх дощів.

Оптимальна температура для розвитку інфекції становить від +20 до +30°C. При таких показниках період інкубації хвороби суттєво скорочується.

Часті опади та надмірне зволоження ґрунту створюють сприятливе середовище для поширення конідій і ураження нових ділянок плантації.

Загущені посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, значно частіше піддаються епіфітотійному розвитку плямистості.

Роса, що довго не висихає на листі вранці, забезпечує достатньо вологи для проростання спор гриба, що сприяє активному прогресуванню хвороби.

Рання плямистість є однією з найнебезпечніших хвороб, що призводить до катастрофічних втрат врожаю бобів арахісу, якщо не вживати захисних заходів.

Через масове відмирання листя рослини не можуть накопичити достатньо енергії для формування повноцінних бобів, що призводить до утворення пустотілих або дрібних горіхів.

Якість врожаю знижується через низький вміст олії та білка в насінні, що робить продукт менш привабливим для харчової та переробної промисловості.

Пошкоджені гінофори стають крихкими, що викликає великі втрати врожаю при механізованому зборі, оскільки боби залишаються в ґрунті.

Хвороба послаблює загальний стан посівів, через що арахіс стає менш стійким до несприятливих умов середовища та дії інших хвороб.

Найважливішим заходом захисту є дотримання сівозміни, що перериває ланцюг передачі інфекції між посівними площами.

Ретельне переорювання полів після збору врожаю дозволяє загорнути уражені рештки глибоко в ґрунт, де патоген швидше гине.

Використання фунгіцидів на основі системних діючих речовин дозволяє ефективно зупинити поширення хвороби при перших симптомах ураження.

Слід обирати сорти арахісу, що мають генетичну стійкість або толерантність до збудника Mycosphaerella arachidis.

• Дотримання просторової ізоляції між полями різних років посадки.
• Збалансоване живлення рослин фосфорно-калійними добривами.
• Регулярний моніторинг стану посівів для своєчасного виявлення вогнищ.