Лазіосферіоз

Характерною ознакою ураження є поява на стеблах та листках темних крапок — плодових тіл гриба. Вони мають вигляд виступаючих чорних утворень, які часто групуються в окремі вогнища.

При детальному розгляді навколо плодових тіл можна помітити специфічне "оволосіння" або тонкий наліт. Це відрізняє лазіосферіоз від інших видів чорної плямистості на початкових етапах розвитку.

У місцях ураження спостерігається зміна кольору епідермісу на бурий або сіруватий. Тканина стає ламкою, втрачає тургор і з часом повністю некротизується, що призводить до загального пригнічення рослини.

За умови тривалої вологої погоди на уражених ділянках може з'являтися ледь помітний грибний наліт, що свідчить про активну фазу спороношення патогена та поширення інфекції на здорові тканини.

• Темні перитеції на поверхні стебел.
• Втрата тургору уражених ділянок.
• Освіта локальних некротичних плям.
• Передчасне в’янення листя та стебел.

Збудником хвороби є гриби з роду Lasiosphaeria, які належать до класу Сордаріоміцетів. Це здебільшого сапротрофні організми, що можуть виявляти ознаки слабкого паразитизму, колонізуючи тканини ослаблених рослин.

Біологічна особливість патогена полягає у формуванні темних перитеціїв, які можуть бути вкриті дрібними волосками. Це дозволяє грибу ефективно закріплюватися на субстраті та успішно поширюватися у навколишньому середовищі.

Гриб активно розмножується за допомогою спор, які легко розносяться повітряними потоками та вологою. Це сприяє швидкому зараженню здорових частин рослин, особливо за умов підвищеної вологості повітря.

Здатність гриба зберігатися тривалий час у рослинних рештках робить його небезпечним мешканцем полів, де не проводиться якісна обробка ґрунту або не дотримується сівозміна.

Патоген часто заселяє тканини, які вже мають механічні пошкодження або зазнали впливу інших хвороб, виконуючи роль вторинного інфекційного агента, що прискорює руйнацію рослинних тканин.

Висока вологість повітря та ґрунту є ключовим чинником, що стимулює розвиток грибів роду Lasiosphaeria. За таких умов спори проростають на поверхні рослин протягом дуже короткого часу.

Оптимальна температура для розвитку патогена становить 15–25 градусів тепла. Такі умови сприяють швидкому розростанню грибниці всередину тканин рослини та її подальшій колонізації.

Загущені посіви, де відсутня належна циркуляція повітря, створюють ідеальний мікроклімат для розмноження збудника, що особливо актуально у другій половині вегетаційного періоду.

Наявність великої кількості рослинних залишків на поверхні ґрунту є критичним фактором. Вони слугують джерелом первинної інфекції, яка активізується навесні при підвищенні температури.

Фізіологічне ослаблення рослин через дефіцит мікроелементів, порушення поливного режиму або пошкодження шкідниками робить їх більш вразливими до проникнення грибкових структур цього роду.

Основна шкода від хвороби проявляється у прискоренні відмирання тканин, що негативно впливає на загальний стан рослини. Порушується процес фотосинтезу та пересування поживних речовин.

При значному ураженні стебел спостерігається передчасне вилягання посівів, що суттєво ускладнює збір врожаю та зменшує його якісні характеристики (вагу та схожість насіння).

Лазіосферіоз може провокувати розвиток цілого комплексу хвороб, оскільки пошкоджені тканини стають "воротами" для проникнення інших патогенних грибів та бактерій, що ускладнює лікування.

Економічні втрати фермерів пов'язані з недобором врожаю, підвищенням витрат на фунгіцидний захист та необхідністю проведення складнішої післязбиральної очистки ґрунту.

Навіть при слабкому ступені розвитку хвороби спостерігається зниження загального імунітету культури, що робить її більш чутливою до несприятливих погодних умов у майбутньому.

Головним заходом є глибока оранка ґрунту та знищення або глибоке загортання всіх пожнивних решток, де гриб може зберігатися взимку у вигляді міцелію або спор.

Дотримання сівозміни є обов'язковим для розірвання циклу інфекції. Повернення культур на одне й те саме поле допускається не раніше, ніж через 3 роки за умови дотримання агротехнічних норм.

Оптимізація густоти посівів дозволяє покращити провітрювання рослин, що перешкоджає накопиченню зайвої вологи на поверхні стебел та стримує поширення грибкових інфекцій.

Забезпечення збалансованого мінерального живлення з акцентом на калійні добрива допомагає рослинам формувати міцніші клітинні стінки, які стають фізичним бар'єром для патогена.

Використання фунгіцидів при виявленні перших ознак хвороби дозволяє значно знизити рівень інфекційного навантаження, особливо у вологі роки, коли ризик масового розповсюдження лазіосферіозу є найвищим.