Лазіодиплодіоз

Основними ознаками ураження є поява некротичних ділянок на стовбурі та скелетних гілках. Кора в місцях ураження темніє, з часом з'являються тріщини.

Спостерігається поступове всихання окремих гілок, що супроводжується передчасним опаданням листя. Це призводить до оголення крони та втрати продуктивності.

При зараженні плодів відбувається розвиток швидкої гнилі. Плоди м'якшають, змінюють колір на темно-коричневий та набувають неприємного специфічного запаху.

На поверхні уражених частин можна помітити дрібні чорні крапки — це пікніди гриба, які служать джерелом вторинного зараження здорових частин рослини.

При зрізі гілки помітно потемніння деревини у вигляді кілець, що вказує на глибоке проникнення грибниці у внутрішні структури рослини.

Збудником цієї хвороби є гриб Lasiodiplodia brasiliensis, який належить до класу аскоміцетів. Цей патоген є небезпечним для широкого спектра деревних та кущових культур.

Гриб здатний тривалий час виживати в рослинних рештках, грунті та ураженій корі, що робить його вкрай важким для викорінення з садових ділянок.

Основна інфекційна одиниця — конідії, що утворюються у спеціальних структурах під назвою пікніди. Вони розносяться вітром, дощем та через роботу садового інструменту.

Біологічна стійкість патогена дозволяє йому активізуватися навіть за мінімальних пошкоджень тканин рослини, перетворюючись на паразитичну форму.

Міцелій гриба проникає у провідні тканини рослини, поступово закупорюючи судини та викликаючи поступове всихання уражених ділянок дерева.

Розвиток Lasiodiplodia brasiliensis найбільше провокується високою температурою повітря та вологістю. Саме в таких умовах гриб найбільш агресивно поширюється.

Стресові чинники, такі як тривала посуха або механічні пошкодження від обрізки, створюють вхідні ворота для інфекції в організм рослини.

Загущені посадки в садах та розплідниках погіршують циркуляцію повітря, що створює сприятливий мікроклімат для проростання спор гриба на поверхні рослин.

Надмірний або неправильно організований полив, що спричиняє перезволоження прикореневої зони, послаблює імунітет дерева і підвищує ризик ураження.

Перенесення інфекції від хворих дерев до здорових часто відбувається через брудний садовий інструмент, який не дезінфікується після обрізки.

Лазіодиплодіоз є серйозною загрозою для інтенсивного садівництва, оскільки призводить до незворотного всихання скелетних гілок та всього дерева загалом.

Хвороба суттєво знижує обсяги врожаю, оскільки живильні речовини не надходять до плодів через уражену провідну систему дерева.

Товарні якості плодів значно знижуються, оскільки навіть незначне ураження призводить до розвитку гнилі під час зберігання або транспортування продукції.

Витрати на заміну загиблих дерев та регулярні санітарні заходи створюють велике економічне навантаження на господарства.

Відсутність контролю за поширенням хвороби може призвести до повного випадання дерев у саду протягом кількох сезонів через системний характер інфекції.

Найбільш ефективним методом є радикальне видалення та знищення всіх уражених гілок із обов’язковою дезінфекцією місць зрізів садовим варом із фунгіцидами.

Необхідно ретельно стежити за чистотою садового інструменту, обробляючи його антисептичними розчинами перед кожним деревом для зупинки поширення спор.

Профілактична обробка дерев мідьвмісними препаратами в ранньовесняний період допомагає знизити ризик первинного інфікування спорами, що збереглися.

Створення оптимальних умов для росту, включаючи збалансоване підживлення та захист від шкідників, підвищує природну опірність дерев до патогена.

При виявленні ознак хвороби необхідно мінімізувати стреси для рослин, уникати зайвого травмування кори та проводити регулярний моніторинг стану саду.