Клебсієльозна бактеріальна гниль

Типовим проявом хвороби є швидка поява мокрих плям, які з часом темніють і стають джерелом гниття тканин рослини.

Уражені ділянки швидко втрачають свою форму, стають слизькими на дотик і виділяють специфічний неприємний запах гнилі.

При ураженні стебла відбувається знебарвлення та потемніння судинної системи, що призводить до загального в'янення всієї надземної частини.

В умовах підвищеної вологості на поверхні уражених тканин часто виступають краплі бактеріального ексудату, що має білий або кремовий колір.

Корнева система уражених рослин стає крихкою, темною і поступово повністю руйнується, позбавляючи рослину здатності поглинати воду та поживні речовини.

Збудником захворювання є факультативно-анаеробна грамнегативна бактерія Klebsiella aerogenes, яка належить до родини Enterobacteriaceae.

Цей мікроорганізм відрізняється високою пристосованістю та здатністю виживати в несприятливих умовах зовнішнього середовища, включаючи грунт та рослинні рештки.

Бактерії Klebsiella володіють комплексом позаклітинних ферментів, що дозволяють їм активно руйнувати структуру рослинних клітин, розчиняючи пектинові речовини.

Поширення патогену відбувається за допомогою води, крапель дощу, вітру, а також через робочий інвентар, який не пройшов дезінфекцію.

Велика кількість штамів цієї бактерії дозволяє їй паразитувати на багатьох видах культурних та дикорослих рослин, що ускладнює контроль за захворюванням.

Основним фактором, що провокує спалах захворювання, є висока вологість повітря та грунту, особливо в поєднанні з теплими температурами.

Погана вентиляція в теплицях, що призводить до накопичення конденсату на листках, сприяє швидкому поширенню бактерій між сусідніми рослинами.

Наявність механічних пошкоджень тканин рослин, спричинених градом, інструментами або шкідниками, створює прямий шлях для проникнення інфекції.

Високий рівень азоту в грунті при дефіциті калію робить рослини більш сприйнятливими до проникнення патогенних бактерій у їх тканини.

Температурний режим у межах 20–28°C є найбільш сприятливим для інтенсивного розмноження та метаболічної активності бактерій Klebsiella.

Захворювання небезпечне тим, що здатне за короткий термін знищити значну частину врожаю як на полі, так і при зберіганні в овочесховищах.

Масове ураження вегетуючих рослин призводить до повної втрати товарних якостей продукції, що унеможливлює її подальшу реалізацію.

При ураженні насінників або бульб інфекція зберігається і в наступному сезоні, що призводить до постійного осередку зараження на полі.

Збитки від бактеріозу часто недооцінюються, проте вартість проведення захисних заходів та втрати від зниження врожайності є досить суттєвими.

Продукція, яка заражена, навіть якщо вона візуально виглядає здоровою, може швидко зіпсуватися під час транспортування або короткострокового зберігання.

Основним методом профілактики є використання тільки здорового посівного матеріалу та сортів, що мають генетичну стійкість до бактеріозів.

Агротехнічні методи повинні включати правильну організацію поливу, щоб не допускати перезволоження та застою води біля кореневої системи.

• Виконання сівозміни з розривом у 3-4 роки для сприйнятливих культур;
• Дезінфекція теплиць та складських приміщень після збирання врожаю;
• Боротьба зі шкідниками, які є переносниками бактеріальної інфекції;
• Видалення та спалювання сильно уражених рослин з ділянки.

Хімічний захист передбачає використання мідьвмісних фунгіцидів, які ефективно пригнічують розвиток бактеріальної флори на поверхні органів рослин.

Регулярний моніторинг стану посівів дозволяє виявити перші осередки хвороби та локалізувати їх до моменту масового розповсюдження інфекції.