Епікоккоз

Перші ознаки епікоккозу на нуті проявляються у вигляді плям різної форми на листках, що мають пурпурове, червонувато-коричневе або буре забарвлення.

При підвищеній вологості на уражених ділянках формується характерний наліт, колір якого варіюється від помаранчевого до майже чорного через масове спороношення гриба.

Ураження бобів призводить до появи плям на їхніх стулках, що часто супроводжується загниванням тканини та погіршенням якості зерна всередині.

Листя, що сильно уражене, передчасно жовтіє, скручується і відмирає, що значно скорочує період активної вегетації рослини.

На насінні хвороба може проявлятися у вигляді темних плям, що негативно впливає на показники схожості та енергію проростання майбутніх сходів.

Збудником захворювання є недосконалий гриб Epicoccum purpurascens (інша назва — Epicoccum nigrum), який відноситься до широкого кола факультативних патогенів.

Гриб здатний тривалий час виживати у ґрунті, на післяжнивних рештках та на насіннєвому матеріалі, зберігаючись у формі міцелію та спор.

Патоген має здатність активно заселяти тканини рослин, особливо якщо вони ослаблені або пошкоджені іншими негативними факторами середовища.

Розмноження відбувається шляхом утворення великої кількості конідій, які легко розносяться вітром, дощем та комахами на значні відстані.

Біологічна активність гриба дозволяє йому розвиватися в досить широкому температурному діапазоні, що робить його потенційно небезпечним у багатьох агрокліматичних зонах.

Основними умовами для активного розвитку та поширення інфекції є тривалі періоди високої вологості повітря та наявність вологи на поверхні рослин.

Гриб активно розвивається при температурі від +20°C до +25°C, проте може переносити і коливання температур у менший або більший бік.

Загущені посіви, де спостерігається погана циркуляція повітря та накопичення вологи, стають осередками швидкого поширення хвороби.

Надмірні опади, особливо в критичні фази розвитку рослин (цвітіння, формування плодів), сприяють масовому зараженню посівів.

Відсутність правильного обробітку ґрунту та накопичення рослинних решток на поверхні створює сприятливий інфекційний фон на полі.

Епікоккоз призводить до суттєвого зниження врожайності нуту через пошкодження листкового апарату та формування неповноцінних бобів.

Через передчасне відмирання тканин рослини зменшується накопичення цукрів та інших поживних речовин, що знижує масу тисячі насінин.

Інфікований посівний матеріал має низькі посівні якості, що може призвести до зрідженості посівів навесні та необхідності пересіву.

Загальне ослаблення рослин грибною інфекцією робить культуру більш вразливою до впливу несприятливих погодних умов та інших хвороб.

Економічні збитки зростають через витрати на додаткові фунгіцидні обробки та зниження товарної якості отриманого врожаю зерна.

Впровадження правильної сівозміни з поверненням нуту на поле через кілька років є базовим методом профілактики епікоккозу.

Глибока оранка з повним закладенням пожнивних решток допомагає знизити запас інфекції в ґрунті до мінімальних значень.

Використання якісного, оздоровленого насіння та застосування протруйників перед посівом забезпечує захист сходів на початкових етапах розвитку.

Моніторинг посівів на наявність симптомів та своєчасне застосування фунгіцидів при перших ознаках хвороби дозволяє зупинити епіфітотію.

Створення умов для гарного провітрювання посівів, у тому числі дотримання оптимальних норм висіву, значно знижує ризик ураження рослин.