Парша цитрусових

Первинні симптоми проявляються у вигляді дрібних плям на листках, які згодом трансформуються у виразні бородавчасті нарости рожевого або сірого кольору.

На плодах спостерігаються значні деформації: поверхня вкривається пробковими утвореннями, що робить їх зовні не привабливими та непридатними до продажу.

Молоді пагони, уражені хворобою, часто викривляються, зупиняються в рості та згодом можуть засихати через пошкодження тканин.

При інтенсивному ураженні спостерігається масове передчасне опадання зав'язі, що призводить до суттєвих втрат урожаю у промислових садах.

• Дрібні воскоподібні плями на молодому листі.
• Коркоподібні нарости на шкірці плодів.
• Викривлення та затримка росту пагонів.
• Масове скидання квіток та зав'язей.

Збудником парші цитрусових є аскоміцетний гриб Elsinoë fawcettii, відомий у своїй конідіальній стадії як Sphaceloma fawcettii.

Гриб вражає молоді частини рослин, включаючи листя, пагони та молоді плоди, що знаходяться в стадії активного росту.

Патоген здатен тривалий час виживати в уражених тканинах кори або на опалому листі, що забезпечує стабільність інфекційного циклу з року в рік.

Поширення спор відбувається переважно за допомогою дощових крапель, вітру та крапельної вологи при невдалому поливі дощуванням.

Процес зараження супроводжується активним розмноженням міцелію, який руйнує епідерміс та викликає патологічну гіперплазію клітин господаря.

Висока вологість повітря та достатня кількість опадів у весняний період є основними каталізаторами розвитку інфекції.

Гриб найбільш активно розвивається при температурі від 15 до 25 градусів Цельсія, що збігається з фазою активної вегетації цитрусових.

Застій вологи на поверхні рослин після дощу створює ідеальні умови для проростання конідій та проникнення патогену в тканини рослин.

Недостатня вентиляція крони через загущені посадки значно посилює розвиток хвороби та ускладнює проведення захисних обробок.

Присутність значного джерела інфекції в саду при сприятливих погодних умовах може призвести до швидкої епіфітотії всього цитрусового господарства.

Основна шкода від хвороби проявляється у критичному зниженні якості продукції, через що плоди втрачають свій товарний вигляд та ринкову ціну.

Виснаження дерев через втрату листової поверхні знижує загальну продуктивність рослини та її здатність закладати плоди на наступний рік.

У розплідниках хвороба спричиняє загибель значної кількості молодих саджанців, що призводить до значних економічних збитків виробників.

Загальна стійкість дерев до несприятливих умов середовища значно падає, що робить плантації вразливими перед іншими стресовими факторами.

Необхідність регулярного проведення захисних заходів суттєво здорожує собівартість вирощування цитрусових у районах поширення парші.

Першочерговим заходом є своєчасне видалення та спалювання уражених частин рослин, що мінімізує кількість спор у саду.

Проведення обрізки для забезпечення кращої аерації та освітлення крони сприяє швидкому висиханню листя після опадів, обмежуючи розвиток гриба.

Використання фунгіцидів на основі міді є ефективною стратегією захисту, особливо у фази цвітіння та формування молодих плодів.

Важливо уникати дощування, замінюючи його крапельним або прикореневим поливом, щоб мінімізувати перенесення спор з водою.

Впровадження інтегрованих систем захисту, що включають використання стійких підщеп та сортів, є найбільш надійним способом довгострокового контролю хвороби.