Диплодіоз волоського горіха

Основним симптомом є поява на гілках плям відмерлої кори, які з часом темніють, стають бурими та злегка втиснутими в тканини дерева.

На поверхні уражених ділянок чітко видно численні дрібні чорні крапки — пікніди гриба, які є органом безстатевого розмноження патогена.

Листя на хворих гілках в'яне та набуває коричневого забарвлення, часто не опадаючи протягом тривалого часу, що створює ефект «прапорців».

При ураженні плодів спостерігається їхнє почорніння, розвиток сухої гнилі та раннє опадання на землю, що значно знижує товарну якість врожаю.

На пізніх стадіях хвороби спостерігається розтріскування кори та утворення глибоких виразок, що зрештою веде до повної загибелі гілки або всього дерева.

Збудником цієї хвороби є гриб Diplodia bulgarica, який належить до групи несоскових патогенів. Він здатний вражати живі тканини дерева, розвиваючись як факультативний паразит.

Зберігається збудник у вигляді міцелію та пікнід ураженої кори, сухих гілок та опалого листя, що робить його вкрай стійким до несприятливих умов середовища.

Поширення спор відбувається за допомогою дощу, вітру, а також через садовий інструмент, яким проводиться обрізка хворих рослин.

Патоген проникає в рослину через пошкодження цілісності кори, морозобоїни, сонячні опіки або місця кріплення черешків листя.

Розвиток гриба відбувається переважно в провідних тканинах дерева, що призводить до поступового порушення руху води та поживних речовин.

Розвиток диплодіозу активізується за умов підвищеної вологості повітря та помірних температур, що сприяє швидкому дозріванню спор гриба.

Весняні дощі та надмірні поливи влітку створюють ідеальне середовище для проростання інфекції на молодих пагонах, що тільки-но почали здеревівати.

Погана вентиляція крони через відсутність своєчасної обрізки затримує вологу, що створює сприятливі умови для колонізації грибом внутрішніх частин дерева.

Послаблення рослин через стресові чинники, такі як засуха, перезволоження або нестача мікроелементів, знижує природний імунітет до патогену.

Шкідники, що пошкоджують кору горіха, значно прискорюють інфікування, оскільки створюють відкриті шляхи для потрапляння спор усередину тканин.

Шкодочинність диплодіозу полягає в масовому всиханні гілок, що призводить до деградації крони та зниження площі плодоношення в наступні сезони.

Хвороба безпосередньо впливає на кількість та якість горіхів, спричиняючи їх псування ще на стадії дозрівання, що мінімізує прибутки фермера.

Повне ураження камбію призводить до загибелі великих скелетних гілок, що вимагає проведення дорогої та складної реконструктивної обрізки дерев.

Тривале перебування гриба в деревині виснажує рослину, роблячи її вразливою до впливу інших хвороб та морозів, що скорочує термін життя горіхового саду.

Економічні втрати також включають витрати на фунгіциди, оплату праці для санітарного чищення та можливу втрату дерев у молодому віці.

Головним заходом є систематичне санітарне обрізування уражених гілок з обов'язковою дезінфекцією інструментів спиртом або хлорвмісними засобами.

Важливо забезпечити вчасну обробку всіх місць зрізів садовим варом або спеціальними антисептичними пастами для захисту від повторного зараження.

Профілактичне обприскування мідьвмісними фунгіцидами (наприклад, бордоською рідиною) двічі на рік мінімізує спорову завантаженість саду.

Необхідно підтримувати високий рівень агротехніки: збалансоване підживлення, боротьба зі шкідниками та правильний режим поливу для підвищення стійкості дерев.

• Збирання та спалювання хворих плодів та листя.
• Захист кори від сонячних опіків шляхом побілки.
• Своєчасна утилізація зрізаних гілок за межами саду.