Діапортоз соняшнику

Перші зовнішні ознаки хвороби проявляються у фазі цвітіння. На листках з'являються характерні темно-коричневі некротичні плями, які швидко поширюються, охоплюючи всю листову пластину.

Від листка інфекція переходить на стебло, де утворюється велика пляма сірого кольору з темнішим контуром. У місці ураження тканина стає дуже крихкою і ламкою, що часто призводить до зламу стебла.

Внутрішня частина стебла під місцем ураження з часом руйнується, серцевина перетворюється на порожнечу з залишками міцелію. Зовнішній шар стебла в цих місцях часто розтріскується.

Кошики уражених рослин передчасно засихають, стають недорозвиненими, а насіння в них втрачає масу та олійність. У вологу погоду на стеблах може з'являтися світлий наліт конідіального спороношення.

На пізніх стадіях хвороби все поле може виглядати передчасно дозрілим через масове засихання та вилягання пошкоджених стебел, що суттєво ускладнює збір врожаю.

Збудником діапортозу є патогенний гриб Diaporthe sterilis (телеоморфна стадія), відомий також у своїй конідіальній формі як Phomopsis helianthi. Цей паразит спеціалізується на ураженні посівів соняшнику.

Гриб здатний зберігатися в уражених рештках рослин та ґрунті протягом багатьох років. У період вегетації він активно продукує конідії, які розносяться вітром і краплями дощу на сусідні рослини.

Інфекційний процес починається з проникнення гіф гриба через продихи або механічні пошкодження листя. Поступово міцелій поширюється від листків до черешків, а звідти проникає безпосередньо у тканини стебла.

Розвиток патогена супроводжується виділенням токсинів, що викликають некроз тканин. Ці речовини порушують транспорт води та поживних речовин, що призводить до загального пригнічення соняшнику.

Гриб відрізняється високою пристосованістю до мінливих умов середовища, що дозволяє йому виживати в широкому діапазоні температур, хоча для активного розмноження йому критично необхідна волога.

Основним чинником розвитку діапортозу є підвищена вологість повітря та ґрунту. Найбільша небезпека виникає в період частих опадів під час фази цвітіння соняшнику.

Оптимальна температура для проростання спор становить від 20 до 25 градусів. При таких показниках патоген розвивається дуже стрімко, охоплюючи значні площі посівів.

Загущені посіви створюють умови для накопичення вологи, що сприяє інфікуванню нових рослин. Погане провітрювання посівів ускладнює захист від поширення спор.

Велика кількість інфікованих пожнивних решток, які залишаються після збору врожаю, є основним джерелом накопичення гриба в ґрунті для наступних сезонів.

Сприятливі погодні умови в поєднанні з порушенням сівозміни створюють ідеальні передумови для епіфітотійного розвитку хвороби на великих площах.

Діапортоз є вкрай небезпечним захворюванням, що призводить до суттєвого зниження врожайності зерна. Втрати можуть сягати 50% і більше в умовах сильного ураження.

Завдяки руйнуванню провідних тканин стебла, рослина не отримує достатньо поживних речовин. Це веде до недорозвинення кошиків та формування дрібного, неповноцінного насіння.

Окрім втрати ваги насіння, значно знижується його олійність. Вихід олії зменшується через порушення метаболічних процесів у тканинах рослини, викликаних токсинами гриба.

Ламкість стебел є головною причиною передзбирального вилягання. Це призводить до технічних втрат, оскільки жатки комбайнів не можуть захопити всі виляглі кошики.

Заражена продукція має нижчу якість, що ускладнює її переробку та зберігання. Крім того, хворі рослини стають більш вразливими до інших шкідників та хвороб.

Фундаментом захисту є дотримання правильної сівозміни. Соняшник слід повертати на те саме поле не раніше ніж через 7-8 років, щоб гриб втратив життєздатність у ґрунті.

Використання стійких гібридів дозволяє мінімізувати шкоду від хвороби. Рекомендується обирати насіння, що має генетичну резистентність до основних рас Diaporthe.

Агротехнічні методи включають глибоку оранку ґрунту. Це сприяє швидкому розкладанню залишків рослин, де зберігається інфекція, та знижує кількість спор.

У разі виявлення перших ознак хвороби необхідно проводити обробку посівів системними фунгіцидами. Оптимальний час — фаза 6-8 листків або початок цвітіння.

• Якісне протруювання насіння перед посівом.
• Боротьба з бур'янами, що можуть бути резервуарами інфекції.
• Оптимальна густота посіву для кращої вентиляції.
• Своєчасна та швидка збиральна кампанія.