Цитоспороз

Першим помітним проявом хвороби є зміна кольору кори: вона стає червонувато-коричневою, дещо втиснутою і поступово відмирає.

При огляді уражених ділянок видно численні горбки, які є пікнідами гриба, що проривають епідерміс кори в період активного розвитку інфекції.

Нерідко спостерігається витікання камеді в місцях розвитку некрозу, що свідчить про спробу дерева протистояти грибковому зараженню.

Листя на хворих гілках починає рано жовтіти, закручуватися та сохнути, але тримається на гілці досить довго, не опадаючи завчасно.

З часом уражена кора розтріскується, стає мочалистою та легко відшаровується від деревини, відкриваючи оголені ділянки стовбура.

Збудниками цитоспорозу є гриби роду Cytospora, що належать до класу несовершенних грибів та вражають кору плодових культур.

Патоген є факультативним паразитом, що активно розвивається в ослаблених тканинах дерева, проникаючи через різні пошкодження кори.

Гриб утворює на поверхні уражених ділянок специфічні плодові тіла — пікніди, які виглядають як дрібні випуклі нарости темного кольору.

У цих пікнідах дозрівають спори, які під дією вологи виходять назовні та переносяться вітром, дощем або комахами на здорові частини рослин.

Міцелій гриба здатний глибоко проникати в деревину, руйнуючи провідні тканини та перешкоджаючи нормальному обміну речовин у рослині.

Основною умовою поширення цитоспорозу є наявність механічних пошкоджень, морозобоїн або сонячних опіків на корі стовбурів.

Висока вологість повітря та тривалі опади створюють сприятливе середовище для проростання спор та швидкого росту грибниці в тканинах.

Неправильний догляд, дефіцит поживних елементів та нестача вологи знижують захисні сили дерева, роблячи його вразливим до атаки.

Місця зрізів після обрізки, якщо вони не були оброблені захисними засобами, часто стають первинними осередками інфекції.

Відсутність санітарного порядку в саду дозволяє грибу накопичуватися у великій кількості на сухих залишках гілок та залишках кори.

Цитоспороз спричиняє поступове відмирання скелетних гілок, що призводить до оголення крони та різкого зниження врожайності.

При ураженні стовбура по колу відбувається повне припинення сокоруху, що неминуче спричиняє загибель всього плодового дерева.

Інфекція здатна швидко поширюватися на сусідні дерева, створюючи загрозу для всієї плантації чи садової ділянки протягом кількох сезонів.

Якість плодів на хворих деревах значно знижується, вони стають дрібними, втрачають товарний вигляд та смакові якості передчасно.

Хвороба робить дерева вкрай нестійкими до впливу низьких температур, що посилює процес вимерзання уражених рослин взимку.

Головним заходом боротьби є вчасна санітарна обрізка з видаленням усіх хворих гілок із захопленням здорової тканини та обов’язковою дезінфекцією.

Рани на стовбурах потрібно ретельно зачищати до здорової деревини та обробляти мідьвмісними препаратами або спеціальними садовими замазками.

Важливим елементом є осіння та весняна побілка стовбурів, що запобігає появі тріщин та сонячних опіків — головних воріт для грибка.

Застосування фунгіцидів на основі міді (бордоська рідина, хлорокис міді) під час спокою дерев стримує розвиток спор на поверхні кори.

• Регулярне внесення комплексних добрив для зміцнення імунітету.
• Забезпечення оптимального поливу для запобігання стресам рослин.
• Видалення та спалювання хворої деревини для зменшення кількості інфекції.