Курвуляріоз

Основною ознакою курвуляріозу є поява на листі коричневих або темно-бурих плям різної форми, які поступово збільшуються в розмірах та можуть зливатися.

Навколо плям часто утворюється хлоротична зона (жовта облямівка), що свідчить про виділення грибом токсинів, які руйнують хлорофіл та послаблюють імунітет рослини.

При підвищеній вологості на плямах з’являється темний оксамитовий наліт — це спороношення гриба, яке легко переноситься вітром на великі відстані, інфікуючи сусідні ділянки.

Ураження стебел супроводжується появою некротичних поздовжніх смуг, що призводить до ламкості та загального пригнічення росту всього організму рослини.

• Поява дрібних темних плям на ранніх стадіях розвитку.
• Всихання листя починаючи з країв або з верхівки.
• Темні некротичні ураження на обгортках та насінні.
• Затримка розвитку або загибель сходів при сильному ураженні насіння.
• Деформація качанів або колосків (залежно від культури).

Збудником цієї хвороби є гриби роду Curvularia (найчастіше види C. lunata, C. malina). Це патогени, що мають широкий спектр господарів і здатні виживати в несприятливих умовах.

Гриб утворює темно-забарвлені багатоклітинні конідії характерної вигнутої форми, що дозволяє легко ідентифікувати патоген при мікроскопічному дослідженні уражених частин рослин.

Інфекція накопичується в ґрунті, де гриб може довгий час існувати сапротрофно на залишках стерні, або зберігається безпосередньо в насіннєвому матеріалі, забезпечуючи поширення на нові території.

Процес зараження відбувається шляхом проростання спор, які потрапляють на тканини рослини через природні отвори, такі як продихи, або через мікротріщини в епідермісі.

Життєвий цикл гриба характеризується здатністю до швидкої продукції нових спор, що створює високий ризик вторинного зараження здорових рослин протягом усього періоду активної вегетації.

Розвиток патогена найбільш інтенсивно відбувається в умовах високої вологості повітря, яка перевищує 80%, та за температури навколишнього середовища в межах 25–30°C.

Часті опади в літній період сприяють поширенню конідій, тому посіви, розташовані в низинах або в умовах поганої аерації, піддаються найвищому ризику зараження.

Стресові умови, викликані засухою, надмірним ущільненням ґрунту або дефіцитом мікроелементів, роблять рослини більш вразливими до проникнення інфекції грибів роду Curvularia.

Механічні пошкодження листя та стебел, завдані сільськогосподарською технікою або шкідниками, створюють сприятливе середовище для розвитку грибниці в тканинах.

Порушення агротехнічних норм, зокрема надмірне використання азотних добрив, призводить до надмірного росту вегетативної маси, що погіршує циркуляцію повітря і підвищує вологість усередині посівів.

Курвуляріоз завдає значної шкоди врожаю, знижуючи фотосинтетичну активність рослин, що призводить до суттєвого зменшення маси тисячі зерен та загальної продуктивності поля.

Патоген є серйозною загрозою для насінництва, оскільки заражене насіння має низьку схожість, а проростки часто гинуть ще до моменту появи над поверхнею ґрунту.

Інфікована продукція втрачає свої якісні показники, стає непридатною для тривалого зберігання та переробки через розвиток вторинних гнилей та накопичення токсинів.

На полях із сильним ступенем ураження спостерігається нерівномірне дозрівання культури, що ускладнює проведення збиральних робіт та підвищує втрати зерна під час обмолоту.

Економічні збитки також включають витрати на додаткові фунгіцидні обробки, які стають необхідними для стримування поширення хвороби та збереження товарного вигляду врожаю.

Основним методом профілактики є використання якісного, перевіреного насіння та обов'язкове його протравлювання сертифікованими препаратами перед посівом.

Дотримання сівозміни дозволяє розірвати цикл розвитку патогена, позбавляючи гриб джерела живлення, оскільки більшість видів Curvularia є вузькоспеціалізованими або вимагають певного типу рослинних залишків.

Глибока оранка ґрунту з якісним обертанням пласта сприяє швидкому розкладанню інфікованих залишків рослин, що суттєво знижує інфекційний запас у ґрунті.

У разі виявлення перших ознак хвороби необхідно оперативно проводити фунгіцидні обробки із застосуванням системних препаратів, які здатні стримувати ріст міцелію всередині тканин.

Використання стійких до курвуляріозу сортів та гібридів, а також збалансоване живлення рослин добривами з переважанням калію та фосфору підвищує загальну резистентність посівів.