Коніотіріоз дуба

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді бурих некротичних плям на корі молодих гілок та стовбурів. З часом ці плями стають більш втиснутими.

Пошкоджена кора з часом розтріскується, утворюючи рани, краї яких можуть бути трохи піднятими через розростання захисних тканин дерева.

На поверхні некрозних ділянок утворюються дрібні чорні крапки — це плодове тіло гриба, відоме як пікніда. Це головний діагностичний маркер хвороби.

Зовнішнім проявом хвороби є засихання верхівки дерева або окремих гілок, що супроводжується передчасним пожовтінням та опаданням листя.

У місцях ураження тканини стають ламкими, а під шаром мертвої кори можна побачити розгалужену грибницю, що проникає вглиб дерева.

Збудником цієї хвороби є мікроскопічний гриб Coniothyrium quercinum, що належить до класу дейтероміцетів. Він спеціалізується на ураженні кори та лубу дубів різного віку.

Патоген зберігається у вигляді пікнід, що розташовані безпосередньо в тканинах ураженої кори. Це дозволяє грибу успішно перезимовувати навіть у суворих кліматичних умовах.

Поширення конідій відбувається пасивно — за допомогою вітру, крапель дощу та комах, які переносять спори з хворих ділянок на здорові частини дерева.

Для розвитку інфекції патогену необхідні вхідні ворота у вигляді тріщин або ран на стовбурі чи гілках. Без порушення цілісності кори зараження відбувається значно рідше.

Грибниця патогену активно руйнує камбій, що призводить до порушення фізіологічних процесів живлення та поступового відмирання тканин рослини.

Хвороба найбільш активно розвивається на деревах, які перебувають у стані стресу через несприятливі умови навколишнього середовища.

Висока вологість повітря та помірні температури є ідеальними умовами для проростання спор гриба та активного поширення інфекції по дереву.

Морозобоїни та сонячні опіки кори створюють ідеальні умови для первинного зараження, відкриваючи доступ патогену до внутрішніх тканин дерева.

Насадження, що ростуть на бідних ґрунтах або страждають від перезволоження, мають значно нижчий імунітет, тому частіше хворіють на коніотіріоз.

Пошкодження кори шкідниками-комахами також сприяє швидкому поширенню збудника по всьому насадженню, що може призвести до осередкового спалаху.

Коніотіріоз є серйозною загрозою для лісових господарств, оскільки він послаблює дерева, роблячи їх вразливими до нападу інших хвороб та шкідників.

Масове ураження молодих дубів у розплідниках може призвести до їх повної загибелі, що потребує значних витрат на відновлення насаджень.

Зниження декоративності дубів у парках та скверах негативно впливає на екологічну та естетичну цінність зелених зон.

Порушення сокоруху через відмирання камбію призводить до поступового всихання крони, що робить дерева небезпечними для відвідувачів лісопарків.

Збитки від цієї хвороби включають як втрату деревної маси, так і погіршення якості деревини через утворення ран та вторинних інфекцій.

Основним методом боротьби є вчасне виявлення та видалення інфікованих гілок та дерев, що запобігає розсіюванню спор патогену.

Проведення регулярних санітарних заходів у лісах та парках значно зменшує запас інфекції у навколишньому середовищі.

Застосування фунгіцидів, зокрема мідьвмісних препаратів, доцільне під час активного росту, особливо після обрізки дерев.

Важливо забезпечити правильний догляд за деревами, включаючи полив та підживлення, для зміцнення їхнього природного імунітету.

Використання ранних замазок при проведенні доглядових робіт дозволяє уникнути проникнення патогенних грибів у місця механічних пошкоджень.