Антракноз сої

Первинні симптоми антракнозу проявляються у вигляді бурих або темно-коричневих плям на стеблах, черешках листків та бобах. Плями часто мають неправильну форму і поступово збільшуються в розмірах.

У вологу погоду на некротичних ділянках виступають дрібні чорні крапки — спороношення патогена. Це найбільш характерна ознака, що дозволяє ідентифікувати хворобу в польових умовах.

На бобах ураження виглядають як вдавлені плями, які можуть охоплювати значну частину поверхні стулки. Усередині таких бобів насіння стає щуплим, часто покривається сіро-білим нальотом.

Сильне ураження призводить до передчасного пожовтіння, скручування та опадання листя. Рослини виглядають пригніченими, а в місцях розвитку плям на стеблах часто відбувається надлам тканин.

• Поява темних некротичних плям на вегетативних органах.
• Утворення чорних спорових подушечок у місцях некрозів.
• Деформація бобів та формування недорозвиненого насіння.
• Масове передчасне опадання листків та бобів.
• Ознаки в'янення верхівок рослин під час цвітіння.

Збудником хвороби є гриб Colletotrichum sojae (також відомий як Colletotrichum truncatum). Це патоген, що спеціалізується на ураженні бобових культур, зокрема сої, у різних кліматичних зонах.

Інфекція зберігається у вигляді грибниці та конідій на рослинних рештках у ґрунті, а також на насінні, яке стає головним джерелом поширення хвороби на нові поля.

Цикл розвитку гриба передбачає утворення конідіального спороношення в спеціальних структурах — ацервулулах. Ці структури легко розривають епідерміс рослин, дозволяючи спорам вільно вивільнятися.

Патоген розвивається переважно в анаморфній стадії, проявляючи високу активність у вологе літо. Він здатний витримувати несприятливі умови у стані спокою всередині тканин рослини або в ґрунті.

Біологія гриба тісно пов'язана з умовами навколишнього середовища, тому рівень ураження посівів може кардинально відрізнятися залежно від метеорологічних умов року.

Розвитку антракнозу сприяє тривале підвищення вологості повітря (понад 80%) та часті опади. Гриб активно розвивається при температурі повітря в межах +22...+28°C.

Загущені посіви, де відсутня нормальна циркуляція повітря, створюють оптимальний мікроклімат для проростання спор гриба Colletotrichum sojae на тканинах сої.

Порушення сівозміни, коли соя повертається на поле раніше ніж через 3 роки, сприяє накопиченню великої кількості інокулюму в ґрунті, що значно підвищує ризик епіфітотії.

Неправильне застосування добрив, зокрема надлишок азоту та дефіцит калію, послаблює імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до проникнення грибного міцелію.

Шкідники, такі як попелиці та клопи, створюють мікротравми на поверхні органів рослин, через які патоген безперешкодно проникає всередину та починає паразитування.

Хвороба завдає значних збитків врожаю, оскільки провокує передчасне дозрівання і відмирання рослин, що перериває процес формування повноцінних насінин та накопичення в них олії.

Антракноз суттєво знижує енергію проростання насіння. Використання зараженого насіннєвого матеріалу без протруювання гарантує появу хвороби на наступний рік.

Якість зерна погіршується через втрату товарного вигляду, що знижує класність продукції та її експортний потенціал. Заражене насіння часто має темно-коричневі плями та гіркий присмак.

Через ламкість стебел, уражених антракнозом, збільшуються втрати при механізованому збиранні врожаю, оскільки значна частина бобів залишається на полі.

Загальна продуктивність посівів при сильному ураженні знижується на чверть, а в окремих випадках господарства можуть втрачати до половини очікуваного врожаю.

Основним заходом є використання здорового, сертифікованого насіння, яке пройшло лабораторний контроль на відсутність патогенів грибів роду Colletotrichum.

Протруювання насіння є обов'язковим етапом перед посівом. Рекомендується застосовувати препарати системної дії, здатні захистити молоді сходи від внутрішньої та поверхневої інфекції.

Агротехнічний контроль базується на дотриманні сівозміни та ретельній заробці рослинних рештків у ґрунт шляхом глибокої оранки, що прискорює мінералізацію залишків та загибель гриба.

Використання фунгіцидів під час вегетації є виправданим при перших ознаках хвороби, особливо у вологі роки. Потрібно проводити обробки препаратами на основі д.р. азоксистробін або дифеноконазол.

Важливо забезпечити збалансоване живлення рослин мікроелементами, що сприяє зміцненню клітинних стінок і підвищує стійкість культури до впливу патогенних грибів.