Коллеттотрихум серранегренсе

Первинні ознаки хвороби характеризуються появою на листках дрібних плям бурого або майже чорного забарвлення, які з часом стрімко збільшуються у розмірах.

Характерною ознакою антракнозу є формування концентричних зон на уражених тканинах, що добре помітно при детальному огляді пошкоджених ділянок рослини.

За умов високої вологості на поверхні некротичних плям з’являється характерний споровий наліт рожевого кольору, де зосереджена величезна кількість спор гриба.

Поразка стебел призводить до утворення втиснутих виразок, які можуть охоплювати стовбур рослини, перешкоджаючи нормальному руху води та поживних речовин.

• Поява темних плям на листках та стеблах.
• Утворення концентричних кілець на некрозах.
• Рожевий споровий наліт при підвищеній вологості.
• Передчасне відмирання листя та в’янення стебел.

Збудником цієї хвороби є гриб Colletotrichum serranegrense, який є типовим представником патогенів, що викликають антракноз на різних сільськогосподарських культурах.

Цей гриб утворює специфічні структури — конідії та конідієносці, які дозволяють йому ефективно поширюватися в умовах високої вологості повітря під час вегетаційного періоду.

Патоген має здатність тривалий час зберігати життєздатність у вигляді міцелію в рослинних рештках, що робить його дуже стійким до несприятливих умов середовища.

Гриб здатний проникати в тканини рослин через мікротравми на поверхні листків або через природні продихи, після чого починається процес активного колонізування клітин.

Дослідження біології Colletotrichum serranegrense свідчать про складну систему взаємодії патогена з рослиною-господарем, що базується на виділенні ферментів, які руйнують клітинні стінки.

Найбільш сприятливими умовами для розвитку Colletotrichum serranegrense є тривалі періоди дощів та висока відносна вологість повітря, що перевищує 80%.

Оптимальний температурний режим для швидкого росту грибниці та утворення конидій знаходиться у межах від +22°C до +26°C, що відповідає літньому сезону.

Загущені посіви створюють специфічний мікроклімат, який затримує вологу, сприяючи швидкому переходу інфекції з одного ярусу рослин на інший.

Наявність крапельно-рідинної вологи на поверхні рослин є обов'язковою умовою для проростання спор, тому ранкова роса або тумани значно прискорюють розвиток хвороби.

Порушення агротехніки, зокрема відсутність належного догляду за ґрунтом, сприяє накопиченню інфекційного фону, що активізує поширення гриба в наступних сезонах.

Шкідливість Colletotrichum serranegrense проявляється у суттєвому зниженні врожайності через передчасну загибель листкового апарату та пошкодження генеративних органів.

Якість зібраної продукції знижується через пошкодження плодів, які стають вразливими до вторинної інфекції та швидко втрачають товарний вигляд і здатність до зберігання.

При сильному ураженні посівів спостерігається недорозвиненість насіння, що призводить до отримання посівного матеріалу з низькими показниками енергії проростання.

Хвороба послаблює фізіологічний стан рослин, роблячи їх більш вразливими до інших стресових чинників, таких як посуха, шкідники або інші патогени.

У випадках епіфітотійного розвитку захворювання фермери можуть втрачати значну частину економічної вигоди через необхідність додаткових обробок або повної втрати частини врожаю.

Одним із найефективніших методів є дотримання сівозміни, що дозволяє уникнути накопичення спор збудника у ґрунті та на залишках попередніх культур.

Обов'язковим заходом є ретельне переорювання полів після збору врожаю, що сприяє швидшому перегниванню рослинних залишків та зниженню чисельності патогенів.

Використання стійких до антракнозу сортів та гібридів допомагає значно зменшити ризик виникнення спалахів хвороби навіть за несприятливих погодних умов.

Застосування фунгіцидів під час вегетації дозволяє зупинити поширення гриба, якщо обробки проводяться профілактично або при появі перших симптомів хвороби.

Важливо стежити за чистотою посівів, вчасно видаляти бур'яни, які можуть бути резерваторами інфекції, та забезпечувати оптимальну густоту стояння рослин.