Колетотрихум ріогранденський

Основними ознаками ураження є поява темних, злегка втиснутих плям на стеблах, листках та плодах, які з часом можуть розширюватися та зливатися в одне велике ураження.

У центрі таких плям часто можна побачити рожеві або помаранчеві подушечки — це спороношення гриба, які стають особливо помітними за умов підвищеної вологості повітря.

При ураженні стебла тканини втрачають міцність, стають ламкими, спостерігається їх розтріскування, що призводить до порушення водного обміну в організмі рослини.

Листя часто жовтіє навколо місць інфекції через дію токсинів, що виділяються грибом, що згодом веде до передчасного опадання листя та зниження фотосинтезу.

Якщо інфекція вражає генеративні органи, відбувається деформація плодів, їх загнивання або опадання, що суттєво зменшує загальний рівень врожайності.

Збудником цієї хвороби є аскоміцетовий гриб Colletotrichum riograndense, який належить до роду Colletotrichum. Цей патоген спеціалізується на ураженні різних тканин рослин, викликаючи симптоми, характерні для антракнозу.

Життєвий цикл гриба базується на формуванні конідій — спор, що розповсюджуються під час вегетаційного періоду та забезпечують поширення інфекції на здорові рослини.

Міцелій гриба здатен тривалий час виживати у рослинних рештках та насіннєвому матеріалі, що робить його важким для повного викорінення з агроценозу.

Розповсюдження патогена відбувається переважно за допомогою крапель води, вітру або під час роботи техніки, що контактувала з ураженими ділянками посівів.

Гриб володіє здатністю до утворення аппресоріїв — спеціалізованих структур, які допомагають патогену ефективно долати захисні бар'єри рослини-господаря для подальшої колонізації.

Розвиток патогена найбільш активно відбувається при температурі повітря від +20 до +28 градусів Цельсія, що відповідає кліматичним умовам багатьох регіонів вирощування.

Наявність краплинно-рідинної вологи (роса, дощ, туман) є ключовим фактором для проростання спор та інфікування здорових тканин рослин.

Висока густота посівів та погана вентиляція в теплицях або на полях створюють сприятливий мікроклімат для стрімкого розмноження Colletotrichum riograndense.

Надлишкове внесення азотних добрив робить рослини більш чутливими до хвороб, оскільки посилений вегетативний ріст знижує природну стійкість епідермісу.

Залишення неперероблених пожнивних решток на поверхні ґрунту є головним джерелом первинної інфекції, яка активується з приходом нового сезону.

Основна шкода від цієї хвороби полягає у зниженні асиміляційної поверхні листя, що призводить до критичного зниження темпів накопичення органічних речовин рослиною.

Патоген провокує відмирання тканин, що погіршує загальний стан посівів та призводить до значних втрат врожаю, які в окремі роки можуть сягати половини очікуваного обсягу.

Інфіковане насіння має низьку енергію проростання, а сходи, що з’являються, часто гинуть від кореневої гнилі або раннього ураження гіпокотиля грибковою інфекцією.

Якість плодів погіршується не тільки через зовнішні дефекти, але й через швидкий розвиток гнилей після збору врожаю, що ускладнює транспортування та зберігання продукції.

Економічні втрати також пов'язані з необхідністю проведення інтенсивних фунгіцидних обробок, які суттєво підвищують собівартість кінцевої сільськогосподарської продукції.

Ефективний захист базується на дотриманні правильної сівозміни, що обмежує накопичення інфекційного початку у ґрунті шляхом заміни культур-господарів.

Використання виключно сертифікованого, здорового посівного матеріалу, який пройшов етап протруювання відповідними фунгіцидними препаратами, є обов'язковим заходом.

Важливо забезпечити вчасне знищення рослинних решток та боротьбу з бур’янами, які можуть бути резерваторами для гриба в період відсутності основної культури.

У періоди з високим ризиком зараження рекомендується профілактичне застосування фунгіцидів, що діють на конідіальне спороношення патогена.

• Дотримання просторової ізоляції між полями різних років посіву.
• Регулювання вологості у теплицях шляхом правильного поливу та провітрювання.
• Використання стійких сортів як основи інтегрованої системи захисту.
• Моніторинг стану посівів з метою раннього виявлення перших симптомів антракнозу.