Антракноз

Основною ознакою є некротичні плями темного кольору, які часто мають характерну облямівку. З часом плями збільшуються і зливаються, охоплюючи великі ділянки листків або плодів.

У центрі уражених ділянок часто видно рожеві або помаранчеві подушечки — це скупчення спор гриба. В умовах вологості вони стають особливо помітними та вкривають всю поверхню виразки.

На стеблах та гілках формуються глибокі вдавлені виразки, які порушують сокорух та призводять до відмирання пагонів вище місця ураження.

Плоди, уражені збудником, втрачають товарний вигляд, розм'якшуються і починають гнити безпосередньо на рослині або під час транспортування та зберігання.

Характерною ознакою також є передчасне опадання листя, що послаблює імунітет рослини та знижує її фотосинтетичну активність.

Збудником захворювання є гриб з роду Colletotrichum, вид Colletotrichum pseudotheobromicola. Це небезпечний патоген, що вражає велику кількість тропічних та субтропічних культур.

Гриб зберігається в рослинних рештках, ґрунті та на насіннєвому матеріалі у формі міцелію та спор. Під час вегетації він поширюється за допомогою конідій, які переносяться краплями дощу, вітром або комахами.

Мікроскопічні дослідження свідчать про високу агресивність патогену, який виробляє ферменти, що руйнують клітинні стінки рослин. Це дозволяє грибу швидко колонізувати тканини господаря.

Colletotrichum pseudotheobromicola тісно пов'язаний з іншими видами комплексу Colletotrichum gloeosporioides, що ускладнює візуальну ідентифікацію в полі без лабораторного аналізу.

Життєвий цикл включає фазу спокою та активного спороношення. Оптимальні умови сприяють масовому інфікуванню сусідніх здорових рослин за короткий час.

Розвиток хвороби залежить від гідротермічних показників. Висока вологість повітря, понад 80%, є критичним фактором, що стимулює проростання спор на поверхні органів рослин.

Температурний оптимум для гриба становить від +22 до +28 градусів Цельсія. У таких умовах інкубаційний період скорочується, що веде до епіфітотій.

Часті опади, тумани та роси створюють на листках тонку водну плівку, необхідну для успішного проникнення паросткової трубки гриба всередину тканин.

Порушення агротехніки, наприклад загущені посіви та погана вентиляція крони, сприяють виникненню мікроклімату з високою вологістю.

Ослаблені рослини, що мають дефіцит поживних речовин або механічні пошкодження, є найбільш вразливими для інфекції.

Шкідливість Colletotrichum pseudotheobromicola полягає у значному зниженні врожаю, яке може сягати 50-80% від загального обсягу плодів.

Пошкодження листкового апарату порушує метаболізм, через що рослини гірше готуються до зими та частіше вимерзають при низьких температурах.

Інфікування плодів робить їх непридатними для реалізації. Навіть дрібні плями на поверхні істотно знижують лежкість продукції під час зберігання на складах.

Хронічне зараження плантацій веде до поступової деградації насаджень та необхідності їх раннього розкорчовування, що спричиняє серйозні фінансові збитки.

Гриб може вражати не лише дорослі особини, а й саджанці у розплідниках, що ставить під загрозу весь посадковий матеріал.

Першочерговим є використання стійких сортів та оздоровленого садивного матеріалу, що пройшов ретельний фітосанітарний контроль.

• Регулярна санітарна обрізка та видалення уражених частин рослин.
• Збір та знищення опалого листя, де зимує інфекція.
• Дотримання оптимальної густоти висадки рослин для провітрювання.
• Використання фунгіцидів з групи стробілуринів та триазолів.
• Дотримання сівозміни та просторової ізоляції.

Хімічний захист слід проводити профілактично до початку спороношення. Важливо чергувати препарати різних груп для запобігання виникненню резистентних штамів.

Використання калійних добрив зміцнює клітинні стінки, що підвищує природну опірність до інфекції.

Моніторинг стану плантацій у період цвітіння та формування зав'язі є обов'язковим етапом для стримування поширення хвороби.