Коллеттотрихум псевдоакутатум

Перші ознаки хвороби проявляються у вигляді дрібних плям, що поступово темніють та стають втиснутими. Такі пошкодження найчастіше можна помітити на плодах, що дозрівають.

На поверхні плям при підвищеній вологості з'являється характерний наліт оранжевого або рожевого кольору — це спороношення гриба, що накопичується у великій кількості.

Окрім плодів, ураженню піддаються стебла та черешки листків, на яких виникають видовжені темні виразки. Ці виразки порушують живлення рослини, призводячи до її поступового в'янення.

У разі системного ураження квітконоси стають чорними, засихають, і ягоди на них не формуються взагалі або мають деформований, недорозвинений вигляд.

• Втиснуті некротичні плями на ягодах.
• Оранжевий наліт спор на уражених тканинах.
• Чорні виразки на стеблах та черешках.
• Передчасне відмирання квітконосів.

Збудником хвороби є мікроскопічний гриб Colletotrichum pseudoacutatum, що належить до родини несоскових грибів. Це небезпечний патоген, який спеціалізується на ураженні багатьох плодово-ягідних культур, зокрема полуниці та малини.

Гриб активно розвивається за рахунок поглинання поживних речовин з тканин рослини-господаря, викликаючи глибокі некротичні процеси. Його конідії легко поширюються у навколишньому середовищі.

Патоген може перебувати у стані спокою в ґрунті або на залишках рослин протягом тривалого часу, чекаючи на сприятливі умови для нового циклу зараження.

Біологічні особливості виду роблять його стійким до багатьох зовнішніх чинників, що вимагає системного підходу до контролю чисельності популяції на сільськогосподарських угіддях.

Дослідження показують, що цей гриб має високий рівень генетичної мінливості, що іноді ускладнює вибір ефективних препаратів для хімічного захисту врожаю.

Ключовим фактором розвитку інфекції є надмірна вологість повітря та тривалі опади. Colletotrichum pseudoacutatum потребує крапельної вологи для проростання своїх спор на поверхні рослини.

Температурний режим у межах +20…+28°C є ідеальним для стрімкого розмноження гриба. В таких умовах інкубаційний період хвороби може скорочуватися до кількох днів.

Неправильна агротехніка, зокрема відсутність проріджування загущених посадок, створює умови підвищеної вологості, які є ідеальними для розвитку патогена.

Мікропошкодження тканин, що виникають внаслідок погодних явищ або діяльності шкідників, відкривають шлях для проникнення грибниці всередину здорових органів рослини.

Тумани та тривала ранкова роса також підтримують високу активність гриба, дозволяючи йому швидко поширюватися на нові ділянки плантації.

Шкодочинність гриба проявляється у значних втратах урожаю, що може сягати 50-80% у роки з несприятливими погодними умовами для розвитку ягідних культур.

Плоди втрачають товарний вигляд, стають водянистими та непридатними для транспортування чи тривалого зберігання, що призводить до великих економічних збитків для фермера.

Наявність гриба в насадженнях вимагає частих обробок фунгіцидами, що підвищує собівартість продукції та погіршує її екологічні показники.

Ураження маточників призводить до того, що розсада стає переносником інфекції, що ставить під загрозу майбутні врожаї на інших ділянках підприємства.

Хвороба послаблює імунітет рослин, роблячи їх більш вразливими до вторинних інфекцій та несприятливих факторів середовища.

Для ефективного контролю слід використовувати лише якісний, сертифікований посадковий матеріал, який пройшов фітосанітарний контроль на відсутність грибкових хвороб.

Важливим заходом є своєчасна санітарна обрізка, під час якої видаляються та спалюються всі рослини або їхні частини з ознаками антракнозу.

Хімічний захист передбачає чергування фунгіцидів різних класів, щоб уникнути виникнення резистентності у збудника до діючих речовин препаратів.

Регулювання режиму поливу через перехід від дощування до крапельного зрошення значно зменшує вологість прикореневої зони та надземних частин рослин.

Дотримання сівозміни та просторової ізоляції між старими та новими плантаціями допомагає розірвати цикл розповсюдження інфекції Colletotrichum pseudoacutatum.