Колетотрихум новозеландський

Головною ознакою зараження є поява локальних некротичних плям, які швидко розширюються. На початкових етапах плями мають світлий колір, але з часом темніють до коричневого чи майже чорного.

Згодом на уражених ділянках формуються дрібні чорні крапки — це ацервули, де дозріває величезна кількість спор патогену. При підвищеній вологості ці структури виділяють специфічний наліт.

Листя, уражене грибом, починає жовтіти, скручуватися та засихати. Некрози на стеблах призводять до ламкості та порушення загального обміну речовин у рослини.

На плодах спостерігаються глибокі виразки, що супроводжуються руйнуванням внутрішніх тканин. Навіть слабке зараження плодів у полі може призвести до їх повного гниття під час зберігання.

• Поява темних втиснутих плям на органах рослин
• Формування спороношення у вигляді нальоту
• Передчасне відмирання та опадання листків
• Втрата тургору ураженими пагонами
• Масове гниття врожаю на полі

Збудником цієї хвороби є патогенний гриб Colletotrichum novae-zelandiae. Він є типовим представником мікроміцетів, що паразитують на рослинних тканинах, викликаючи некротичні ураження.

Гриб розмножується конідіями, які утворюються в спеціальних спороносних структурах. Ці спори здатні поширюватися на значні відстані за допомогою вітру, води та діяльності комах.

Патоген характеризується високою пластичністю та здатністю вражати різні види сільськогосподарських культур. У біологічному циклі він часто переходить у стан спокою на рослинних рештках.

Складні життєві цикли цього гриба включають як безстатеве, так і потенційно статеве розмноження, що сприяє накопиченню генетичного різноманіття всередині популяції.

Дослідження показують, що Colletotrichum novae-zelandiae є небезпечним збудником, який потребує постійного фітосанітарного моніторингу на полях і в теплицях.

Сприятливим середовищем для поширення патогену є висока вологість повітря, особливо під час тривалих періодів дощів або частих туманів. Вологість понад 85% є ключовим фактором інфекції.

Температура навколишнього середовища в діапазоні від +22°C до +26°C є ідеальною для проростання спор та швидкого росту грибниці всередині тканин господаря.

Порушення агротехніки, такі як густе висівання або відсутність провітрювання, створюють замкнений мікроклімат, що дозволяє спорам гриба безперешкодно проникати в нові органи рослин.

Гриб тривалий час зберігається в ґрунті, де він може витримувати несприятливі погодні умови у вигляді щільної грибниці або склероціальних утворень на залишках врожаю.

Вторинне зараження часто відбувається через механічні пошкодження, завдані під час догляду за посівами або шкідниками, що відкриває "ворота" для швидкого проникнення інфекції.

Шкодочинність полягає в значному зниженні загальної врожайності. Рослини, уражені хворобою, різко зменшують темпи росту та розвитку через деструкцію фотосинтезуючого апарату.

Значні економічні втрати виникають через зниження якості продукції. Товарні якості плодів та овочів погіршуються, що робить їх непридатними для реалізації на ринку.

В особливо несприятливі роки епіфітотія може призвести до повної втрати врожаю на окремих ділянках. Це особливо характерно для регіонів з частими літніми опадами.

Патоген створює небезпеку також у складських приміщеннях. Навіть якщо плоди виглядали здоровими під час збору, приховані спори активуються при підвищеній вологості в сховищах.

Витрати на заходи боротьби, включаючи багаторазове обприскування фунгіцидами, істотно збільшують собівартість вирощуваної сільськогосподарської продукції.

Профілактика починається з використання стійких сортів і гібридів, якщо такі наявні у виборі для конкретного регіону. Використання здорового насіння є критично важливим.

Сівозміна є фундаментом боротьби. Важливо чергувати культури таким чином, щоб патоген не мав можливості постійно накопичуватися на одних і тих самих ділянках поля.

Санітарне очищення поля після збору врожаю є обов'язковим. Видалення та знищення рослинних залишків зменшує інфекційний фон на наступний сезон.

Хімічний захист передбачає використання сучасних фунгіцидів системної та контактної дії. Перші обробки слід проводити профілактично до початку сезону дощів або при появі перших ознак.

Створення оптимальних умов для росту рослин (правильне живлення, вчасне розпушування міжрядь) сприяє підвищенню природного імунітету та швидкості загоєння дрібних пошкоджень.