Колетотріхум Ніколсона

Початкові ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних плям блідого або жовтуватого кольору, які з часом стрімко розростаються і стають темно-коричневими.

На уражених ділянках листків і стебел часто можна помітити появу концентричних зон, що свідчить про циклічний характер розростання грибниці в тканинах.

Помітною ознакою є формування крапчастих темних утворень у центрі плям, які є спороношенням патогена, що іноді виділяється у вигляді крапель слизу при високій вологості.

На пізніх стадіях хвороби спостерігається передчасне висихання цілих листків, що призводить до втрати тургору та деформації стебел рослини.

У випадках сильного зараження спостерігається загальна затримка розвитку рослини, пожовтіння вегетативної маси та відмирання окремих точок росту.

Збудником цієї хвороби є гриб Colletotrichum nicholsonii, який належить до великого роду патогенних грибів, що спеціалізуються на руйнуванні рослинних тканин.

Цей мікроорганізм здатний тривалий час виживати в ґрунті або на рештках культур у вигляді спорових структур, чекаючи на сприятливі умови для початку активного циклу життєдіяльності.

Розвиток патогену супроводжується активним ростом міцелію, який проникає в клітини господаря, висмоктуючи поживні речовини та виділяючи токсини, що руйнують структуру листка.

Гриб утворює особливі спороутворювальні ложа, відомі як ацервули, звідки вивільняються маси спор, що легко розносяться по всій площі посівів дощем або вітром.

Генетична пластичність цього збудника дозволяє йому адаптуватися до різних типів господарських культур, що робить його потенційно небезпечним для багатьох видів рослин.

Для інтенсивного розмноження Colletotrichum nicholsonii необхідна висока відносна вологість повітря, яка перевищує 75-80% протягом тривалого періоду.

Розвиток хвороби прискорюється при частих опадах або надмірному поливі дощуванням, оскільки краплі води стають ідеальним переносником для інфекційних спор.

Температурний режим у межах 20-25 градусів тепла сприяє найбільш агресивній поведінці патогена, при якій симптоми стають помітними вже через кілька днів після зараження.

Погана циркуляція повітря в густих посівах створює замкнений мікроклімат, де волога довго не випаровується, що стимулює проростання спор гриба.

Наявність на поверхні рослин мікротріщин або пошкоджень від шкідників значно підвищує ймовірність швидкого проникнення інфекції вглиб тканин.

Шкідливість захворювання виражається у суттєвому зменшенні врожайності, оскільки уражені органи перестають виконувати функцію фотосинтезу та накопичення вуглеводів.

Хвороба призводить до передчасного старіння рослин, що скорочує період їх вегетації та негативно впливає на якість кінцевої продукції, знижуючи її товарні властивості.

Ураження розсади або молодих пагонів може призвести до їх повної загибелі, що потребує проведення додаткових робіт із пересіву та витрат на захист.

Патоген послаблює загальну імунну систему культур, відкриваючи шлях для вторинних інфекцій, що робить захист рослин складнішим і дорожчим.

Поширення збудника може призвести до епіфітотійного характеру хвороби на великих територіях, що загрожує повними втратами врожаю окремих культур.

Основним методом запобігання поширенню хвороби є дотримання правил сівозміни, що перериває ланцюг живлення патогена та знижує інфекційний запас у ґрунті.

Видалення та знищення всіх уражених решток рослин після збору врожаю є обов'язковою санітарною умовою для зменшення ризиків на наступний рік.

Використання фунгіцидів на основі діючих речовин, спрямованих на боротьбу з грибами роду Colletotrichum, дозволяє ефективно зупинити поширення інфекції.

Покращення агротехнічних умов, зокрема оптимізація густоти посадки, дозволяє зменшити вологість мікроклімату та обмежити поширення грибка.

• Протруювання посівного матеріалу для запобігання первинному зараженню.
• Застосування препаратів із фунгіцидною активністю в критичні фази росту.
• Своєчасне підживлення рослин для підвищення їхньої стійкості.
• Використання стійких до патогену сортів та гібридів.