Антракноз лимона

Перші ознаки ураження проявляються у вигляді дрібних плям бурого кольору, що поступово збільшуються, набуваючи темнішої облямівки.

На листі часто спостерігається некроз, який охоплює значні ділянки пластинки, що призводить до її передчасного опадання та загального ослаблення дерева.

На плодах лимона антракноз виглядає як втиснуті коричневі плями, які з часом можуть вкриватися рожевим нальотом спороношення гриба.

Гілки уражаються переважно на верхівках, де з’являються виразки, що призводять до відмирання пагонів (суховершинності) та подальшого розтріскування кори.

Якщо хвороба прогресує, спостерігається інтенсивне опадання зав’язей, що катастрофічно впливає на кінцевий врожай лимонів.

Збудником захворювання є гриб Colletotrichum limonicola, який спеціалізується на ураженні різних представників цитрусових, зокрема лимонів.

Гриб зимує у вигляді міцелію та конідій на уражених гілках, опалому листі та інших рослинних рештках, що знаходяться у пристовбурному колі.

Первинне зараження відбувається навесні, коли спори гриба переносяться краплями дощу, вітром або комахами на молоді органи рослини.

Для проростання спор та колонізації тканин патоген використовує пошкодження, такі як тріщини в корі або механічні травми, а також проникає через природні отвори — продихи.

Активне поширення гриба відбувається завдяки формуванню конідіальних спороношень, які утворюють численні нові генерації спор протягом всього вегетаційного сезону.

Висока вологість повітря та тривалі опади є головними стимуляторами розмноження патогена та його поширення в кроні дерева.

Температурний режим у межах від +22 до +26 градусів за Цельсієм є оптимальним для інтенсивного розвитку грибниці Colletotrichum limonicola.

Відсутність провітрювання всередині крони, спричинена густою посадкою або неправильною обрізкою, значно погіршує фітосанітарну ситуацію.

Ослаблені дерева з пошкодженим імунітетом, які отримують недостатнє живлення, набагато швидше піддаються атаці патогенного гриба.

Часті ранкові тумани та роси створюють вологий мікроклімат, необхідний для виживання та успішного інфікування тканин рослини спорами.

Головна шкода від антракнозу полягає в суттєвому зниженні товарної якості врожаю лимонів, роблячи їх непридатними для продажу.

Хвороба призводить до виснаження дерева, що знижує його стійкість до зимових морозів та інших стресових факторів навколишнього середовища.

Масове опадання листя порушує процеси фотосинтезу, що негативно відбивається на накопиченні цукрів та розвитку плодів наступного сезону.

Відмирання гілок вимагає проведення радикальної обрізки, що змінює архітектуру дерева та потребує тривалого часу на його відновлення.

Витрати на фунгіцидний захист та ліквідацію наслідків ураження суттєво підвищують собівартість вирощування цитрусових культур.

Профілактика починається з ретельного очищення саду від рослинних решток, які можуть бути джерелом інфекції на наступний рік.

Застосування фунгіцидів, зокрема препаратів на основі міді, є обов’язковим заходом для захисту молодих пагонів під час періоду активного росту.

Важливо забезпечити оптимальну схему посадки дерев та регулярну обрізку для гарного провітрювання крони, що зменшує вологість.

Збалансоване внесення добрив, особливо мікроелементів, допомагає зміцнити природний захист лимона проти інфекцій.

• Видалення всіх сухих та уражених гілок.
• Обробка крони системними фунгіцидами за інструкцією.
• Дезінфекція садових інструментів після кожного дерева.