Колетотріхум карсті

Першими ознаками ураження є дрібні вдавлені плями коричневого або чорного кольору на листі, плодах та молодих пагонах рослин.

Плями швидко збільшуються в розмірах, іноді зливаючись між собою. На їхній поверхні за умов високої вологості часто з’являється рожевий або помаранчевий наліт — конідіальне спороношення.

На стеблах хвороба проявляється у вигляді виразок, які призводять до відмирання цілих гілок або в'янення рослини внаслідок пошкодження судинної системи.

Уражені плоди стають м'якими, набувають темного забарвлення і можуть повністю згнити, виділяючи специфічний запах. Часто плоди муміфікуються і залишаються на рослині.

Пошкодження тканин стає відкритими «воротами» для вторинних інфекцій, що погіршує фітосанітарний стан насаджень.

Colletotrichum karstii — це вид патогенних грибів, що належить до комплексу видів Colletotrichum gloeosporioides. Цей збудник викликає антракноз на багатьох сільськогосподарських культурах.

Гриб здатний тривалий час виживати у ґрунті, на рослинних рештках або в насінні. Така висока витривалість робить його небезпечним джерелом інфекції щосезону.

Розмноження відбувається шляхом утворення конідій у спеціальних утвореннях — ацервулусах. Спори активно поширюються за допомогою вітру, крапель дощу та комах.

Патоген має високу генетичну пластичність, що дозволяє йому швидко пристосовуватися до змін навколишнього середовища та ефективно долати захисні бар'єри рослин.

Біологічна особливість виду включає прихований період зараження, коли гриб розвивається всередині тканин без видимих ознак до настання сприятливих умов для спороношення.

Найбільш сприятливими умовами для розвитку інфекції є тепла погода з температурою +22...+28°C та висока відносна вологість повітря, понад 85%.

Тривалі дощі та рясні роси стимулюють активне утворення та поширення спор, що призводить до швидкого охоплення всієї ділянки епіфітотією.

Густі посіви, де обмежена циркуляція повітря, створюють ідеальний мікроклімат для проростання грибниці Colletotrichum karstii.

Наявність ран на рослинах — від механічних пошкоджень під час обробітку або укусів комах — значно прискорює процес проникнення гриба всередину тканин.

Дефіцит поживних речовин у ґрунті послаблює природний імунітет культур, роблячи їх більш вразливими до атаки патогена.

Шкідливість цього патогена виражається у суттєвому недоборі врожаю та погіршенні його якісних характеристик, що знижує рентабельність виробництва.

Хвороба призводить до передчасного опадання листя, що послаблює рослину та зменшує її здатність накопичувати органічні речовини для формування плодів.

У розплідниках Colletotrichum karstii може спричинити масову загибель сіянців, що створює великі збитки для агропідприємств.

Уражені плоди втрачають лежкість, тому збитки продовжуються навіть після збору врожаю під час його зберігання на складах.

Масштабні інфекції потребують значних витрат на регулярні фунгіцидні обробки, що підвищує собівартість кінцевої продукції.

Для боротьби з хворобою використовують комплексний підхід, починаючи з вибору стійкого насіння та знезараження посадкового матеріалу перед посівом.

Важливим агротехнічним заходом є знищення уражених частин рослин та глибока оранка, що зменшує запас інфекції в ґрунті.

Регулювання густоти посівів та своєчасне внесення добрив допомагає підтримувати високий рівень стійкості рослин до грибкових уражень.

Застосування фунгіцидів слід проводити відповідно до регламентів, чергуючи препарати з різними діючими речовинами для запобігання виникненню резистентності.

• Дотримання сівозміни протягом 3–4 років.
• Використання крапельного поливу замість дощування.
• Видалення бур'янів — резерваторів інфекції.