Антракноз бавовнику

Перші прояви хвороби помітні на сходах у вигляді червоно-бурих плям на нижній частині стебла. Це призводить до ураження типу «чорна ніжка» та масового відмирання молодих рослин.

На листках дорослих рослин з’являються округлі плями з темною облямівкою. З часом у центрі таких плям розвивається характерне спороношення гриба, що виглядає як темні крапки.

Ураження коробочок супроводжується появою вдавлених плям, які поступово чорніють. Патоген проникає всередину, викликаючи гниття волокна та руйнування насіннєвої маси.

На внутрішніх тканинах коробочки при високій вологості формується рожевий наліт. Це свідчить про активну фазу спороутворення та швидке поширення інфекції всередині коробочки.

На стеблах та гілках формуються подовжені виразки, які призводять до порушення провідності поживних речовин та передчасного в’янення окремих частин куща.

Збудником захворювання є несоціальний гриб Colletotrichum gossypii. Цей патоген здатен тривалий час зберігатися в ґрунті, на залишках рослин, а також всередині насіння бавовнику.

Життєвий цикл гриба супроводжується утворенням конідіального спороношення у вигляді дрібних чорних подушечок. Спори гриба легко переносяться вітром, водою та комахами під час активної вегетації.

Патоген має вузьку спеціалізацію та вражає виключно представників роду Gossypium. У відсутності культури гриб може тривалий час виживати як сапрофіт.

Інфекція накопичується в ґрунті, якщо не дотримуються правил агротехніки. Насіння, яке не пройшло належну передпосівну обробку, стає головним джерелом розповсюдження хвороби на нові поля.

Біологічна стійкість гриба до несприятливих умов робить його одним із найбільш небезпечних ворогів бавовника у зонах з високою вологістю повітря.

Сприятливим середовищем для розвитку антракнозу є підвищена вологість (понад 80%) та температура в межах +20–28 °C. Ці фактори критично важливі для проростання спор.

Опади під час формування коробочок провокують масове поширення конідій на здорові частини рослини. Краплі дощу сприяють потраплянню спор у щілини коробочок.

Надмірна густота посівів обмежує циркуляцію повітря, що сприяє накопиченню вологи в приземному шарі. Це створює ідеальні умови для розвитку інфекції.

Дисбаланс мінерального живлення, особливо надлишок азоту, робить тканини рослин ніжними та вразливими для проникнення патогену через механічні пошкодження.

Мінімальна обробка ґрунту без закладання залишків рослин сприяє виживанню гриба, що збільшує ризик зараження посівів у наступному сезоні.

Головна небезпека полягає у зниженні густоти стояння рослин через загибель сходів. Це веде до нерівномірного розвитку посівів та неможливості отримання планового врожаю.

Антракноз значно псує технічні якості бавовни: волокно стає крихким, втрачає міцність та товарний вигляд. Це робить таку продукцію непридатною для текстильної промисловості.

Насіння, отримане з уражених рослин, має низьку схожість і є джерелом інфекції. Його використання без ретельної дезінфекції призводить до епіфітотій.

Загальна фізіологічна ослабленість рослин призводить до того, що вони стають більш вразливими до інших шкідників та хвороб, що додатково знижує продуктивність.

У роки з вологим літом збитки врожаю можуть сягати критичних значень, що призводить до значних економічних втрат для господарства.

Протруювання насіння фунгицидами є першим і найважливішим етапом захисту. Це дозволяє вбити інфекцію, що знаходиться на поверхні або всередині насінини.

Сівозміна з поверненням бавовнику на те саме поле через кілька років суттєво зменшує інфекційний фон у ґрунті та запобігає масовому зараженню.

Глибока оранка та знищення рослинних залишків є обов’язковими агротехнічними заходами для зменшення запасів збудника хвороби на полі.

Застосування фунгіцидів під час вегетації дозволяє зупинити поширення гриба на листі та коробочках, якщо обробка проведена своєчасно, до масового ураження.

• Використання сортів з високою стійкістю
• Оптимізація норм висіву для кращої аерації
• Контроль шкідників, що пошкоджують коробочки
• Своєчасне внесення калійних добрив