Антракноз

Характерною ознакою є поява на листках, стеблах та плодах коричневих або чорних втиснутих плям з облямівкою темного кольору.

У центрі таких плям з часом формуються подушечки рожевого або світло-оранжевого кольору — це спороношення гриба, що активно розвивається.

На стеблах ураження можуть набувати вигляду виразок, які призводять до деформації пагонів та їхнього надлому під власною вагою.

Плоди при зараженні антракнозом часто зморщуються, втрачають товарний вигляд та стають непридатними для тривалого зберігання.

При сильному розвитку хвороби листя повністю засихає, що провокує передчасний листопад та ослаблення всього організму рослини.

Збудником антракнозу є недосконалі гриби роду Colletotrichum, серед яких Colletotrichum excelsum-altitudinum займає вагоме місце у патології багатьох культур.

Інфекція зберігається у ґрунті, на насінні та рослинних рештках у вигляді грибниці (міцелію) або дрібних склероціїв протягом тривалого часу.

У вегетаційний період збудник поширюється за допомогою конідій, які переносяться на здорові рослини краплями дощу, вітром або комахами.

Грибок проникає в тканини рослини через продихи або механічні пошкодження, після чого починає активний ріст, що руйнує клітинну структуру.

Висока швидкість розмноження патогена забезпечує здатність до швидкого ураження значних площ посівів за короткий проміжок часу.

Найбільш сприятливими для розвитку інфекції є умови підвищеної вологості повітря (понад 80%) та температури в межах +22...+26 градусів Цельсія.

Часті опади, особливо у період цвітіння та дозрівання плодів, створюють ідеальне середовище для проростання спор на поверхні рослин.

Погана вентиляція у загущених посадках сприяє накопиченню вологи та значно прискорює поширення патогена всередині групи рослин.

Порушення технології поливу, зокрема потрапляння води на листя у вечірній час, створює сприятливі умови для інфікування.

Наявність ранових поверхонь, отриманих внаслідок граду чи обрізки, відкриває вільний доступ грибниці до поживних тканин рослини.

Антракноз спричиняє значні економічні втрати, оскільки призводить до масової загибелі врожаю та повної втрати його товарної якості.

Хвороба суттєво виснажує рослини, що значно знижує їхню морозостійкість та імунітет до інших патогенів наступного сезону.

Пошкоджені плоди схильні до швидкого розвитку вторинних гнилей, що робить неможливим їх реалізацію через торговельні мережі.

Ураження кореневої системи або основи стебла може призвести до швидкої загибелі навіть дорослих і здорових екземплярів.

Витрати на закупівлю фунгіцидів та проведення додаткових обробок суттєво підвищують собівартість кінцевої продукції.

Комплекс заходів захисту має починатися з дотримання правильної сівозміни та ретельного збору і знищення уражених рослинних решток.

Використання лише здорового насіннєвого матеріалу та його протруювання дозволяє мінімізувати ризик занесення інфекції на ділянку.

Застосування фунгіцидів з групи триазолів або стробілуринів є високоефективним методом контролю антракнозу на ранніх етапах розвитку.

Важливо забезпечувати оптимальну схему посадки, яка гарантує гарну циркуляцію повітря та швидке висихання листя після дощу.

• Використання стійких до хвороби сортів.
• Регулярне розпушування міжрядь.
• Профілактичне обприскування мідьвмісними препаратами.