Антракноз суниці

Основною ознакою ураження є поява втиснутих плям темного кольору на черешках та квітконосах. Згодом ці плями перетворюються на виразки, що призводять до відмирання частин рослини.

На ягодах хвороба проявляється як бурі плями, що швидко розростаються. Вони часто стають втиснутими, а в центрі з’являються рожеві або помаранчеві спороложа гриба.

Уражені ягоди стають жорсткими, зморщеними і з часом повністю муміфікуються, залишаючись висіти на квітконосах.

При огляді плантації можна помітити масове в'янення квітконосів, що часто плутають з дефіцитом вологи, проте це є наслідком діяльності грибка.

• Втиснуті виразки на пагонах.
• Зміна кольору ягід на темно-коричневий.
• Липкий наліт зі спорами на плодах.
• Раннє відмирання вусів.

Збудником антракнозу суниці є патогенний гриб Colletotrichum dacrycarpi. Цей мікроорганізм спеціалізується на ураженні ягідних культур, швидко адаптуючись до різних екологічних умов.

Гриб вражає усі надземні органи рослини, включаючи листя, черешки, вуса, квітконоси та самі ягоди. Взимку патоген зберігається у вигляді грибниці в уражених рештках рослин або в самому ґрунті.

Поширення відбувається через конідії, які переносяться краплями дощу, вітром, знаряддями праці або з інфікованим садивним матеріалом.

Цей гриб належить до групи небезпечних карантинних об'єктів для багатьох господарств, оскільки він здатний вражати насадження на будь-якій стадії розвитку.

Висока пластичність патогена дозволяє йому розвиватися навіть за незначних коливань температури, що робить його вкрай небезпечним супротивником для агронома.

Найбільш сприятливими умовами для розвитку антракнозу є температура повітря в межах +20…+28°C та висока відносна вологість.

Часті опади у період цвітіння та наливу ягід створюють критичне середовище для швидкого проростання спор та зараження здорових кущів.

Надмірна густота насаджень перешкоджає нормальній аерації, внаслідок чого краплі роси довго залишаються на листі, сприяючи інфікуванню.

Використання дощування для поливу створює штучні умови для розбризкування конідій, що призводить до стрімкого розповсюдження хвороби на великі площі.

Порушення агротехніки, зокрема відсутність своєчасної прополки, також погіршує фітосанітарний стан плантації, підвищуючи ризик епіфітотії.

Антракноз є однією з найбільш руйнівних хвороб суниці садової, що призводить до втрати значної частини товарного врожаю.

Ягоди, уражені грибком, втрачають споживчі якості, стають гіркими та непридатними для переробки чи тривалого зберігання.

Інфекція здатна повністю вивести з ладу розплідник, оскільки садивний матеріал від хворих материнських рослин є носієм патогена.

Значні витрати на придбання фунгіцидів та необхідність радикального видалення уражених ділянок суттєво знижують рентабельність господарства.

Накопичення інфекції у ґрунті обмежує можливість вирощування культури на одному місці протягом багатьох років.

Ефективний захист базується на профілактиці: придбанні лише здорового сертифікованого садивного матеріалу, перевіреного на наявність хвороб.

Вкрай важливо дотримуватися сівозміни та просторової ізоляції між новими та старими плантаціями суниці.

Регулярне внесення фунгіцидів у критичні фази розвитку рослини дозволяє тримати розвиток патогена під контролем.

Використання крапельного поливу замість дощування зменшує зволоження листя та ягід, що суттєво знижує ймовірність зараження.

Оперативне видалення та знищення всіх рослинних решток після збору врожаю значно знижує інфекційний фон на полі.