Колетотрихум деревний

Головною ознакою є поява на листках та молодих пагонах бурих плям, які з часом темніють. Характерною рисою є формування дрібних, ледь помітних темних крапок — ацервул, де розвиваються спори.

На корі дерев з'являються вдавлені виразки, які згодом можуть призводити до розтріскування кори та виділення камеді. Це типова реакція рослини на глибоке пошкодження тканин патогеном.

Листя, уражене грибом, передчасно жовтіє та опадає, що призводить до загального виснаження дерева. У деяких випадках на місці некротичних плям утворюються наскрізні отвори.

На плодах спостерігаються глибокі вдавлені плями темного кольору. При високій вологості вони вкриваються рожевим або кремовим нальотом, який складається з маси конідій.

Сильне ураження гілок призводить до їхнього відмирання, що візуально виглядає як всихання верхівок або цілих скелетних гілок у розпал вегетаційного періоду.

Збудником цієї хвороби є аскоміцетовий гриб Colletotrichum arboricola. Цей патоген належить до роду Colletotrichum, представники якого широко відомі як збудники антракнозу на багатьох деревних та чагарникових культурах.

Гриб здатен тривалий час зберігатися в рослинних рештках, опалому листі та уражених тканинах кори. Спеціалізовані структури виживання, такі як склероції, дозволяють йому переносити несприятливі зимові умови.

Життєвий цикл включає активне утворення конідій, які розсіюються під дією крапель дощу, вітру та при контакті з інструментами. Вологі умови сприяють швидкому проростанню спор на поверхні рослин.

Після потрапляння на тканини господаря гриб проникає всередину шляхом механічного тиску та ферментативного розщеплення клітинних стінок. Подальший розвиток міцелію відбувається в міжклітинниках, що веде до руйнування тканин.

Розвиток патогену тісно пов'язаний зі станом здоров'я рослини; ослаблені дерева, що страждають від нестачі догляду, стають легкою мішенню для колонізації цим грибом.

Розвиток Colletotrichum arboricola значною мірою залежить від рівня вологості. Часті дощі, тумани та роса створюють умови, необхідні для проростання спор та зараження нових ділянок.

Температурний режим у межах +20…+28°C є найбільш сприятливим для швидкого поширення інфекції. У цей період гриб здатний дуже швидко опанувати великі площі насаджень.

Загущені посадки з порушеним режимом циркуляції повітря створюють локальний мікроклімат з підвищеною вологістю, що значно прискорює розвиток хвороби.

Надлишкове азотне живлення часто робить тканини рослин більш м'якими та вразливими до проникнення грибкових гіф, що сприяє активнішому розповсюдженню антракнозу.

Відсутність своєчасної санітарної обробки саду, коли інфекція зберігається на сухих гілках, є основним фактором щорічних спалахів захворювання.

Хвороба завдає відчутних збитків, знижуючи врожайність та якість плодів. Товарний вигляд продукції втрачається через плями та виразки, що унеможливлює її реалізацію на ринку.

Передчасна дефоліація послаблює дерево, зменшуючи накопичення поживних речовин на зиму. Це призводить до зниження зимостійкості та поганого плодоношення у наступному сезоні.

Ураження деревини супроводжується порушенням сокоруху, що викликає хлороз листя та пригнічення загального росту. У запущених випадках дерево може повністю засохнути.

Для розплідників цей патоген є небезпечним, оскільки може спричинити загибель молодих саджанців. Це призводить до економічних втрат через неможливість продати уражений матеріал.

Загальна стійкість дерев до інших хвороб та шкідників суттєво знижується через виснаження імунної системи під час боротьби з Colletotrichum arboricola.

Основою контролю є систематичне видалення та знищення всіх джерел інфекції. Потрібно своєчасно проводити обрізку хворих гілок та прибирання опалого листя.

• Проріджування крони для забезпечення гарного провітрювання та освітлення.
• Використання стійких сортів там, де це можливо.
• Обробка фунгіцидами (контактними та системними) згідно з графіком вегетації.
• Підтримка здоров’я ґрунту та збалансоване мінеральне живлення.
• Дезінфекція садового інструменту після роботи з ураженими рослинами.

Профілактичні обробки препаратами міді на початку сезону дозволяють суттєво зменшити початковий інфекційний фон у саду та попередити масове зараження.

Важливо чергувати фунгіциди з різними механізмами дії для того, щоб уникнути виникнення резистентності у популяції гриба до хімічних засобів захисту.

Регулярний моніторинг стану дерев дозволяє вчасно виявити перші плями та вжити заходів, поки інфекція не набула масштабного характеру.