Антракноз кавового дерева

Первинною ознакою антракнозу є поява на молодих листках та пагонах темних, майже чорних втиснутих плям округлої або неправильної форми.

З часом плями розростаються, їх центр стає сірим або коричневим, а навколо часто утворюється жовта облямівка, що свідчить про виділення токсинів грибом.

При ураженні плодів кавового дерева спостерігається їх почорніння, деформація та подальше опадання, що критично впливає на врожайність плантації.

На стеблах інфекція проявляється у вигляді некротичних виразок, які можуть оперізувати гілку, викликаючи відмирання верхньої частини пагона.

• Поява некротичних плям на листковій пластині.
• Почорніння зав'язей та ягід.
• Всихання гілок та пагонів.
• Поява рожевих або помаранчевих подушечок спороношення під час вологої погоди.

Збудником цього захворювання є фітопатогенний гриб Colletotrichum annellatum. Він належить до класу аскоміцетів і вражає тропічні культури, зокрема представників роду Coffea.

Цей гриб-паразит здатний тривалий час зберігатися в рослинних рештках, корі дерев та навіть у насінні, що робить його надзвичайно стійким у навколишньому середовищі.

Життєвий цикл патогена передбачає формування конідіального спороношення, яке поширюється краплями дощу, вітром або через садовий інструмент.

Гриб проникає в тканини рослини через мікротріщини, продихи або пошкодження, завдані шкідниками, після чого починає інтенсивний розвиток всередині міжклітинного простору.

На відміну від інших видів цього роду, Colletotrichum annellatum має власні специфічні цикли споруляції, що потребує пильного підходу до діагностики хвороби.

Розвиток хвороби безпосередньо залежить від гідротермічних показників. Найбільш сприятливими умовами є висока вологість повітря (понад 85%) та помірні температури (від +20°C до +28°C).

Часті опади, тумани та роси сприяють швидкому проростанню спор патогена на поверхні листка та його проникненню в тканини.

Загущені посадки, де порушена циркуляція повітря, створюють локальний мікроклімат, ідеальний для поширення спор Colletotrichum.

Нестача мінерального живлення та ослаблений стан дерева через неправильний догляд значно підвищують сприйнятливість культури до ураження.

Порушення агротехніки, наприклад, неправильний полив методом дощування у вечірній час, також провокує спалахи захворювання в оранжереях.

Основна шкода полягає в масовій втраті генеративних органів, що призводить до прямого зниження кількості та якості кавового зерна.

Ураження вегетативної маси знижує інтенсивність фотосинтезу, через що дерево виснажується і втрачає здатність до нормального росту.

Хронічний перебіг хвороби викликає передчасне опадання листя, що призводить до оголення крони та припинення формування нових квіткових бруньок.

У разі сильного ураження можливе повне відмирання скелетних гілок та загибель усього кавового дерева, якщо не вжити заходів лікування.

Економічні збитки пов'язані не тільки з втратою врожаю, але й з витратами на фунгіцидну обробку та оздоровлення рослин.

Основою захисту є своєчасна санітарна обрізка та знищення уражених гілок і опалих плодів, які є джерелами інфекції.

Важливо дотримуватися оптимальної щільності посадки рослин для забезпечення доброї аерації крони та швидкого просихання листя після дощу.

Застосування мідьвмісних препаратів ефективно працює як профілактичний засіб для запобігання первинному зараженню.

Для лікування вогнищ застосовують системні фунгіциди, здатні проникати всередину тканин та пригнічувати активність грибниці.

Використання стійких сортів та збалансоване внесення калійно-фосфорних добрив підвищує природний імунітет кавових дерев до впливу патогена.