Клястероспоріоз

Першою ознакою захворювання на листі є поява дрібних округлих червоно-бурих плям зі світлішим центром.

Через деякий час тканини в центрі плями відмирають і випадають, через що хвороба отримала другу назву — дірчаста плямистість.

На молодих пагонах утворюються червоно-фіолетові плями, які з часом розростаються і викликають розтріскування кори.

Ураження плодів проявляється у вигляді невеликих втиснутих плям, що часто супроводжуються виділенням камеді.

Квітки при сильному ураженні деформуються, засихають і масово опадають, що призводить до значної втрати врожаю.

Збудником хвороби є гриб Clasterosporium carpophilum (раніше відомий як Stigmina carpophila), що належить до класу дейтероміцетів.

Гриб здатний зберігатися протягом зими у формі міцелію в уражених гілках, бруньках та камеді, що виділяється рослиною.

У вегетаційний період збудник поширюється конідіями, які розносяться вітром, краплями дощу та комахами.

Інфекція уражає переважно кісточкові культури, включаючи вишню, сливу, абрикос, персик, черешню та мигдаль.

Патоген може вражати всі надземні органи рослини, включаючи листя, плоди, бруньки, квітки та молоді пагони.

Розвитку гриба сприяє волога та помірно тепла погода, характерна для весни та початку літа.

Для проростання конідій необхідна крапельно-рідка волога протягом кількох годин і температура в діапазоні від +10 до +25 градусів.

Часті дощі та тумани створюють ідеальні умови для швидкого поширення спор і повторного зараження здорових тканин.

Підвищена густота крони дерев перешкоджає провітрюванню і сприяє тривалому збереженню вологи, що провокує спалахи хвороби.

Недостатній догляд за садом та наявність великої кількості сухих або уражених гілок слугують резервуаром інфекції.

Клястероспоріоз значно знижує продуктивність саду за рахунок передчасного опадання листя та пошкодження генеративних органів.

Пошкодження пагонів призводить до їх всихання і загального ослаблення дерева, що робить його вразливим до інших патогенів та морозів.

Товарний вигляд плодів псується через плямистість та камедетечу, що робить урожай непридатним для реалізації на ринку.

При систематичній відсутності лікування дерева можуть загинути протягом кількох сезонів через хронічне виснаження.

Хвороба негативно впливає на закладання плодових бруньок на майбутній рік, що призводить до циклічності плодоношення.

Основним заходом боротьби є своєчасне обрізання та знищення уражених пагонів, які слугують джерелом інфекції.

Важливо регулярно проводити побілку стовбурів та скелетних гілок для запобігання утворенню тріщин та морозобоїн.

Восени та ранньою весною рекомендується проводити викорінююче обприскування фунгіцидами на основі міді або препаратами заліза.

У період вегетації при появі перших ознак проводять обробки системними фунгіцидами згідно з регламентом застосування.

• Регулярний полив та підживлення для підвищення імунітету дерева.
• Збір та знищення опалого листя восени.
• Дотримання дистанції при посадці для покращення вентиляції крони.