Гігантська ріжки кукурудзи

Найбільш помітною ознакою є формування на качанах великих, темних, подовжених тіл гриба — склероціїв, що нагадують ріжки, які стирчать між рядами зерен.

На початковій стадії зараження можна спостерігати виділення крапель липкої солодкої рідини, відомої як «медвяна роса», яка є продуктом життєдіяльності конідіальної стадії гриба.

Тканини качана в місцях розвитку склероціїв поступово руйнуються, зерна деформуються або повністю заміщуються чорною масою грибниці, що твердне до стану склероцію.

Колір склероціїв зазвичай варіюється від темно-коричневого до чорного, а їхня поверхня може бути зморшкуватою, що суттєво відрізняє їх від звичайного зерна кукурудзи.

Ураження часто виглядає як окремі вогнища на полі, оскільки поширення спор відбувається переважно за допомогою комах або потоків повітря на відносно невеликі відстані.

Збудником цієї хвороби є гриб Claviceps gigantea, який належить до родини Clavicipitaceae. Це вузькоспеціалізований патоген, що вражає виключно культуру кукурудзи.

Життєвий цикл гриба передбачає зараження зав'язей під час цвітіння, коли спори потрапляють на рильця качанів, проростають і утворюють грибницю всередині тканин.

На відміну від звичайної ріжки злакових, склероції цього виду мають надзвичайно великі розміри, що дозволяє легко виявити патоген навіть на ранніх етапах розвитку.

Зимує гриб у стадії склероціїв, які можуть зберігатися в ґрунті або разом із насінням протягом тривалого часу, очікуючи сприятливих умов для проростання.

Розвиток патогену тісно пов'язаний із біологією цвітіння кукурудзи, оскільки саме відкриті рильця є вразливим місцем для проникнення спор збудника.

Сприятливими умовами для інфікування є тепла та волога погода під час фази цвітіння кукурудзи, коли відносна вологість повітря залишається високою протягом тривалого часу.

Накопиченню інфекції сприяє постійне вирощування кукурудзи на одному й тому ж полі, що призводить до збільшення концентрації склероціїв у верхньому шарі ґрунту.

Пошкодження качанів комахами (наприклад, бавовниковою совкою) полегшує проникнення інфекції, створюючи додаткові умови для розвитку грибниці всередині початка.

Температурні коливання, що не виходять за межі оптимуму для розвитку гриба (близько 20-25 градусів), стимулюють проростання зимуючих структур патогену.

Мікроклімат у щільних, погано провітрюваних посівах створює додаткові передумови для утримання вологи на качанах, що критично важливо для успішного зараження грибом.

Гриб спричиняє безпосередню втрату врожаю зерна, оскільки пошкоджені качани втрачають свою поживну цінність та товарний вигляд через заміщення зерен склероціями.

Висока небезпека полягає у токсичності склероціїв, які містять алкалоїди, небезпечні для здоров'я людей та тварин, що унеможливлює використання ураженого зерна в харчових цілях.

Якість посівного матеріалу суттєво знижується, оскільки потрапляння частинок гриба в насіннєві фонди може стати джерелом інфекції для майбутніх сезонів.

Знижується стійкість зерна до інших хвороб, зокрема до пліснявіння, що призводить до значних втрат під час післязбирального зберігання та транспортування продукції.

Витрати на додаткове очищення зернової маси на елеваторах значно зростають, якщо врожай сильно заражений спорами та частинами склероціїв.

Основним заходом боротьби залишається дотримання правильної сівозміни, що перериває цикл розмноження гриба шляхом заміни культури на таку, що не є господарем.

Ретельне очищення насіннєвого матеріалу від домішок, зокрема склероціїв, є першочерговим завданням для запобігання поширенню інфекції на нові площі.

Глибока оранка ґрунту дозволяє перемістити склероції на глибину, де вони втрачають здатність до проростання або швидко руйнуються під дією мікроорганізмів.

• Дотримання просторової ізоляції між полями кукурудзи.
• Використання фунгіцидів для обробки посівів у критичні періоди.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують качани кукурудзи.
• Використання стійких до хвороб сортів та гібридів.

Моніторинг стану посівів під час цвітіння дозволяє вчасно виявити вогнища інфекції та вжити оперативних заходів для запобігання поширенню гриба по всьому полю.