Циборія сережкова

Головним симптомом ураження є передчасне опадання або деформація сережок вільхи. Інфіковані органи змінюють забарвлення на темно-коричневе або чорне, що суттєво відрізняється від вигляду здорових рослин.

Всередині уражених сережок формуються плодові тіла гриба — апотеції. Це дрібні диски або чашечки на ніжках, які з'являються навесні безпосередньо з тканин опалих сережок.

Тканини ураженого органу стають ламкими та вразливими. При масовому розвитку інфекції всередині тканин сережки утворюється щільна грибна маса, відома як склероцій, що забезпечує зимівлю патогена.

Візуально заражена сережка виглядає зморщеною, спостерігається передчасне розкриття лусочок. При детальному огляді навесні на поверхні опалих залишків чітко помітні невеликі коричневі плодові тіла.

Хвороба часто залишається непомітною для звичайного спостерігача до початку періоду масового викиду спор. Проте в розплідниках вільхи це захворювання є суттєвою перешкодою для збору якісного насіння.

Збудником інфекції є гриб Ciboria amentacea, який належить до відділу Аскомікота. Це спеціалізований паразит, життєвий цикл якого проходить виключно на представниках роду Вільха (Alnus).

Для розвитку патогена сприятливими є висока вологість повітря та помірні температури навесні. Спори розповсюджуються за допомогою вітру та крапель дощу, потрапляючи на молоді сережки вільхи.

Основна шкода полягає у знищенні потенційного насіння. Це призводить до значних втрат у насінництві та суттєвого зниження продуктивності лісових культур у господарствах, де ведеться заготівля насіннєвого матеріалу.

Заходи захисту базуються на зборі та знищенні опалих сережок, де зимує гриб. У спеціалізованих насадженнях рекомендується застосування фунгіцидів під час цвітіння для запобігання поширенню спор.