Кампілобактеріоз свиней

Клінічно кампілобактеріоз проявляється у вигляді проліферативного ентериту, що вражає тонкий та товстий відділи кишківника тварин.

Найбільш поширеною ознакою є тривала діарея, яка часто супроводжується наявністю слизу у випорожненнях, що виснажує організм.

Тварини швидко втрачають апетит, стають менш рухливими, їх ріст сповільнюється або повністю зупиняється на тривалий час.

При візуальному огляді можна помітити блідість шкірних покривів через порушення процесу всмоктування поживних речовин у травному тракті.

• Діарея зі слизом.
• Відставання у рості молодняка.
• Зниження апетиту.
• Апатія та слабкість.
• Висока конверсія корму.

Збудником цієї хвороби є грамнегативна рухлива бактерія Campylobacter hyointestinalis, що має специфічну зігнуту форму.

Мікроорганізм належить до мікроаерофільних бактерій, що потребують особливих умов середовища для активного розмноження та виживання.

Даний патоген не є хворобою рослин, а є небезпечним збудником кишкових розладів у свинарстві, що спричиняє значні економічні збитки.

Зараження відбувається через контакт із фекаліями, споживання забрудненого корму або води, що містять життєздатні бактерії.

Бактерія має високу стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, що ускладнює повну санацію приміщень ферм.

Порушення санітарно-гігієнічних вимог під час утримання свиней створює ідеальні умови для масового спалаху даного захворювання.

Висока щільність посадки тварин сприяє швидкому поширенню збудника в межах однієї секції або всього свинарського комплексу.

Стресові умови, викликані нераціональною зміною кормового раціону або перепадами температур, послаблюють імунну систему свиней.

Недостатня вентиляція та підвищена вологість у приміщеннях прискорюють виживання бактерій у середовищі проживання тварин.

Наявність супутніх паразитарних чи бактеріальних інфекцій ускладнює перебіг кампілобактеріозу та робить лікування менш ефективним.

Основна шкода від інфекції проявляється у зниженні продуктивності поголів'я та збільшенні термінів відгодівлі до товарної маси.

Підвищується рівень вибракування тварин, які не досягли необхідних показників ваги через хронічний розлад травлення.

Підприємство зазнає значних збитків через витрати на закупівлю ветеринарних препаратів та дезінфектантів для локалізації спалаху.

Хронічний стан уражених тварин робить їх вразливими до вторинних інфекцій, що може призвести до високого відсотка загибелі у групі.

Висока вартість реабілітації поголів'я вимагає від фермерів суворого дотримання протоколів біобезпеки протягом всього циклу виробництва.

Основним методом боротьби є впровадження системи «пусто-занято», яка мінімізує контакт між різними віковими групами свиней.

Важливо забезпечити якісну систему очищення води, щоб запобігти попаданню патогенних мікроорганізмів у систему напування.

Регулярна дезінфекція поверхонь спеціальними розчинами є обов'язковою для руйнування біоплівок бактерій у приміщеннях.

Введення до раціону спеціальних добавок та пробіотиків сприяє нормалізації мікрофлори кишечника та підвищує загальну резистентність.

Ветеринарний контроль за станом здоров'я тварин має включати регулярний моніторинг на наявність бактерій роду Campylobacter у калових масах.