Калонектрія

Первинні симптоми зазвичай проявляються на листках і стеблах у вигляді дрібних округлих плям червонувато-коричневого або бурого кольору, часто оточених світлою зоною.

При ураженні кореневої системи спостерігається характерне потемніння та гниття коренів, що призводить до в'янення всієї рослини через порушення водообміну.

За умов високої вологості на уражених ділянках рослин можна помітити білий або жовтуватий наліт — це спороношення гриба, що забезпечує подальше поширення інфекції.

На стеблах молодих саджанців часто утворюються глибокі виразки, що спричиняють перетяжки (кільцеве ураження), що веде до обламування або повної загибелі надземної частини.

• Пожовтіння та передчасне опадання листя.
• Пригнічення росту та деформація пагонів.
• Поява некротичних плям з ореолом.
• Гниття кореневої шийки та коренів.

Збудником хвороби є гриби роду Calonectria (анаморфна стадія — Cylindrocladium). Ці аскоміцети вирізняються складним життєвим циклом та здатністю формувати як статеві, так і безстатеві спори.

Патоген має високу вірулентність і широкий спектр господарів, що дозволяє йому успішно пристосовуватися до різних умов вирощування рослин у теплицях та розплідниках.

Інфекція поширюється через заражений субстрат, ґрунт, рослинні рештки, а також із посадковим матеріалом та водою, яка використовується для поливу.

Гриб здатен тривалий час зберігатися в ґрунті у формі мікросклероціїв, що робить його надзвичайно важким для виведення в умовах закритого ґрунту.

Міцелій патогена активно проникає в тканини рослин через природні отвори (продихи) або механічні пошкодження, ініціюючи процес некротизації клітин.

Основним чинником, що провокує спалах калонектріозу, є надмірна вологість повітря та ґрунту в теплицях, де порушена система вентиляції.

Оптимальні температури для розвитку гриба варіюються в діапазоні від 20 до 28 градусів Цельсія, що збігається з комфортними умовами для вирощування багатьох декоративних культур.

Погана циркуляція повітря сприяє формуванню мікроклімату, сприятливого для проростання спор на поверхні вегетуючих частин рослин.

Загущені посіви різко підвищують ризик передачі інфекції від заражених екземплярів до здорових при контакті листя або потраплянні крапель води зі спорами патогена.

Порушення режиму дезінфекції інструментів та обладнання під час роботи з рослинами є критичною ланкою, що прискорює поширення гриба в межах розплідника.

Хвороба завдає серйозних економічних збитків розплідникам декоративних культур, спричиняючи масову загибель саджанців та живців, що знаходяться у процесі вкорінення.

Ураження калонектрією призводить до втрати товарного вигляду рослин, що робить їх непридатними для реалізації та вимагає вибракування значних партій продукції.

Тривале збереження інфекції в субстраті вимагає дороговартісних заходів з повної заміни ґрунту або його стерилізації, що підвищує собівартість виробництва.

У уражених рослин уповільнюються темпи росту, що зміщує терміни виходу продукції на ринок та знижує загальну рентабельність рослинницького бізнесу.

У разі масштабного зараження без вжиття оперативних заходів може загинути весь обсяг посадкового матеріалу в конкретній виробничій зоні.

Першочергове значення має використання здорового, сертифікованого посадкового матеріалу та карантинні заходи для нових партій рослин.

Необхідно суворо дотримуватися режиму поливу, уникаючи дощування по листу та потрапляння вологи на надземну частину рослин, особливо в нічний час.

Регулярна дезінфекція теплиць, тари та садового інвентарю розчинами фунгіцидів або спеціалізованими дезінфектантами допомагає стримувати первинні осередки інфекції.

У разі виявлення перших ознак хвороби уражені рослини підлягають негайній ізоляції та знищенню, а решта екземплярів — профілактичній обробці.

Застосування хімічних засобів захисту має ґрунтуватися на системних фунгіцидах, ефективних проти аскоміцетів, згідно з регламентами застосування для конкретної культури.