Бруксова плямистість яблуні

Перші симптоми Бруксової плямистості проявляються безпосередньо на плодах яблуні, зазвичай у другій половині літа або на початку осені.

На шкірці утворюються характерні округлі плями, колір яких варіюється від темно-коричневого до майже чорного, що виділяються на фоні здорової шкірки.

Діаметр плям зазвичай становить від одного до кількох міліметрів, і вони часто мають чіткі межі, що допомагає відрізнити їх від інших видів хвороб.

У центрі плям можна помітити дрібні темні крапки — це плодові тіла гриба, які розвиваються в тканинах ураженої ділянки плоду.

При прогресуванні хвороби плями можуть зливатися, охоплюючи значні ділянки яблука, що суттєво псує товарний вигляд продукції та знижує її якість.

Збудником захворювання є гриб Mycosphaerella pomi, який належить до класу аскоміцетів. Патоген має складний життєвий цикл, що включає утворення конідій та аскоспор для поширення.

Зимує гриб переважно на опалому листі та муміфікованих плодах, що залишилися в саду, де утворює сумчасту стадію розвитку у вигляді перитециїв.

Навесні, за наявності достатньої кількості вологи, аскоспори викидаються в повітря і переносяться на молоді плоди, спричиняючи первинне інфікування тканин.

Гриб розвивається в епідермальних шарах плоду, поступово формуючи колонії, які проявляються у вигляді темних плям на поверхні яблука.

Вивчення біології Mycosphaerella pomi підтверджує тісний зв'язок патогена з кліматичними умовами, особливо з періодами підвищеної вологості під час цвітіння та формування зав'язі.

Розвиток Mycosphaerella pomi активується за умов високої відносної вологості повітря, особливо під час дощової та прохолодної погоди.

Загущені крони дерев, які не отримують належної обрізки, затримують вологу, створюючи ідеальний мікроклімат для проростання спор гриба на плодах.

Наявність у саду інфекційного навантаження у вигляді залишків минулорічних плодів та листя значно підвищує ризик виникнення епіфітотії в поточному сезоні.

Температурний режим в межах 15-20 градусів Цельсія є найбільш оптимальним для активного поширення інфекції після весняних опадів.

Будь-які пошкодження на поверхні плодів, завдані градом або комахами-шкідниками, відкривають «ворота» для швидкого проникнення інфекції вглиб тканин.

Бруксова плямистість завдає відчутної шкоди яблуневим садам через значне погіршення товарної якості врожаю, що унеможливлює його продаж.

Уражені плоди мають нетоварний вигляд, а на місцях плям шкірка стає ламкою, що сприяє передчасному в'яненню та розвитку вторинних гнилей.

При зберіганні уражені яблука стають осередками гниття, що призводить до псування здорових плодів у контейнерах та суттєвих втрат під час реалізації.

Постійна боротьба з хворобою вимагає регулярного використання хімічних засобів, що підвищує витрати на догляд за садом та впливає на екологічну чистоту продукції.

Втрати врожаю можуть бути особливо високими на сприйнятливих сортах, якщо вчасно не вжити профілактичних заходів для зниження інфекційного фону.

Основу захисту складає агротехнічний метод: повне прибирання опалого листя та муміфікованих плодів восени або ранньою весною для ліквідації джерел інфекції.

Правильна формування крони та регулярна санітарна обрізка забезпечують належну вентиляцію, що значно знижує ризик розвитку грибкових захворювань.

Хімічний захист передбачає обробку саду фунгіцидами згідно з графіком захисту, особливо в період після цвітіння, коли плоди найбільш вразливі.

Боротьба зі шкідниками є критично важливою, оскільки цілісність шкірки плоду захищає його від зараження патогенами.

• Проведення профілактичних обробок мідьвмісними препаратами в ранньовесняний період.
• Використання стійких сортів яблуні в нових насадженнях.
• Видалення сухих та уражених гілок для покращення стану дерева.