Чорна плямистість в'яза

Перші ознаки ураження стають помітними у середині літа, коли на верхній поверхні листя з'являються дрібні, розрізнені плями округлої форми.

Спочатку плями мають жовтуватий або світло-коричневий колір, але з розвитком грибниці вони швидко чорніють, стаючи добре помітними на зеленому фоні.

На поверхні цих плям формуються дрібні чорні крапки — це органи плодоношення (апотеції), у яких розвиваються спори гриба.

Якщо інфекційне навантаження високе, окремі плями зливаються, охоплюючи велику площу листка, що спричиняє деформацію та його передчасне висихання.

Уражене листя втрачає функціональність, стає бурим і починає масово опадати завчасно, що значно псує вигляд крони дерева.

Збудником цієї хвороби є сумчастий гриб Dothidella ulmi (синонім Plasmopara ulmi), що спеціалізується на ураженні різних видів в'яза.

Життєвий цикл патогена включає формування строматичних тіл, у яких дозрівають спори, здатні успішно перезимовувати у опалому листі.

Навесні, за наявності високої вологості, відбувається викид аскоспор, які переносяться на молоду вегетуючу зелень дерев.

Міцелій гриба проникає у тканини листка, поширюючись між клітинами та викликаючи їх поступове відмирання через порушення фізіологічних процесів.

Розвиток патогена тісно корелює з фазами розвитку самого дерева, тому спалахи хвороби частіше спостерігаються у літній період.

Для швидкого поширення інфекції необхідні умови високої вологості повітря та тепла погода, які сприяють проростанню грибних спор.

Густі посадки, де відсутня належна циркуляція повітря, створюють стабільний мікроклімат, що сприяє накопиченню вологи та активному розвитку Dothidella ulmi.

Дерева, що перебувають у стані стресу через нестачу вологи чи поживних речовин, мають значно менший опір до проникнення грибкової інфекції.

Опале листя, що залишається під деревами, слугує основним джерелом інфекції для наступного сезону, забезпечуючи перезимівлю гриба.

Тривалі дощі та роси влітку сприяють швидкому розповсюдженню спор на здорові частини крони дерева та сусідні рослини.

Хвороба спричиняє передчасну втрату листяного покриву, що призводить до припинення фотосинтезу та виснаження запасів поживних речовин у дерева.

Сильне ураження протягом декількох років поспіль негативно впливає на загальний приріст деревини та знижує життєздатність в'язів.

Молоді саджанці в умовах розплідників можуть критично ослабитися, що часто призводить до їх загибелі під час несприятливих зимових умов.

Чорна плямистість суттєво знижує декоративну цінність насаджень, роблячи їх вразливими до вторинних шкідників та інших хвороб стовбурів.

Економічна шкода від хвороби проявляється у погіршенні стану міських парків та необхідності проведення частих санітарних заходів з догляду.

Найефективнішим методом профілактики є ретельне збирання та спалювання опалого листя восени, що ліквідує джерело інфекції на майбутній рік.

У випадках значного поширення хвороби доцільно застосовувати обприскування фунгіцидами під час вегетаційного періоду для захисту листя.

Регулярне проріджування крон дозволяє покращити аерацію, що знижує вологість і перешкоджає розвитку грибниці на поверхні листків.

Підтримання загального здоров'я дерев шляхом збалансованого живлення та поливу допомагає рослинам самостійно протистояти патогену.

• Проведення санітарної обрізки пошкоджених гілок.
• Використання стійких видів в'язів для масових посадок.
• Використання препаратів міді для профілактичного захисту.