Фомоз хризантеми

Перші ознаки зараження фомозом проявляються у вигляді в'янення нижніх листків хризантеми. Листя втрачає тургор, жовтіє, а потім поступово відмирає, починаючи з країв листової пластинки.

При огляді кореневої шийки виявляються темні, коричневі або майже чорні плями, які з часом можуть охоплювати все стебло по колу (кільцева гниль).

На уражених ділянках стебла часто спостерігається розтріскування кори. Якщо зняти верхній шар тканин, можна помітити темні некрози, що проникають глибоко в деревину рослини.

Коренева система хворої рослини темніє і поступово загниває. На відміну від здорових коренів білого кольору, уражені корені стають коричневими, крихкими і мають характерний запах розкладання.

В умовах високої вологості на уражених тканинах може з'являтися ледь помітний сірий наліт, що складається зі спороношення гриба, що підтверджує розвиток інфекційного процесу.

Збудником хвороби є патогенний гриб Boeremia crinicola (раніше відомий як Phoma chrysanthemicola). Цей мікроорганізм належить до класу дейтероміцетів та здатен тривалий час зберігатися в рослинних рештках та ґрунтовому субстраті.

Гриб уражає переважно кореневу систему та прикореневу зону стебла хризантем. Його міцелій активно розростається в тканинах рослини, поступово перекриваючи доступ води та поживних речовин від коренів до надземної частини.

Життєвий цикл збудника включає формування пікнід, у яких дозрівають спори (пікноспори). Ці спори слугують основним джерелом первинного зараження нових посадок у теплицях та на відкритому ґрунті.

Патоген має високу стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Він легко переносить низькі температури в ґрунті та здатний виживати в сухих залишках рослин протягом декількох років.

Поширення інфекції відбувається як через заражений садивний матеріал (живці), так і через нестерильний ґрунт, інструменти або поливну воду, що містить спори гриба.

Найбільш сприятливими умовами для інтенсивного розвитку фомозу є підвищена вологість повітря та субстрату. Застій води в зоні коренів суттєво прискорює поширення патогену.

Температурний діапазон розвитку гриба досить широкий, проте найактивніше він уражає хризантеми при помірно теплих температурах у межах +18...+24 градусів за Цельсієм.

Недостатня вентиляція в теплицях, що призводить до конденсації вологи на рослинах, сприяє швидкому переходу інфекції з однієї рослини на сусідні в ряду.

Висока щільність посадки рослин, що перешкоджає нормальній циркуляції повітря, є критичним фактором, що провокує спалахи фомозу навіть за мінімальної наявності інокулюму в ґрунті.

Стресові фактори, такі як переущільнення ґрунту, засолення субстрату або пошкодження коренів шкідниками, роблять хризантеми значно вразливішими до проникнення грибкової інфекції.

Фомоз є вкрай небезпечним захворюванням, здатним знищити до 80-100% посадок хризантем за відсутності вчасних захисних заходів у тепличному господарстві.

Хвороба порушує нормальний метаболізм рослини, що призводить до повної зупинки росту та розвитку, а згодом — до загибелі всього екземпляра.

Основна шкода полягає в неможливості реалізації ураженої продукції, оскільки декоративні якості рослин втрачаються через в'янення та некрози ще до початку цвітіння.

Інфекція вкрай заразна і швидко поширюється по всій площі вирощування, перетворюючи теплицю на осередок постійного накопичення патогену, який важко вивести без повної стерилізації.

Економічні втрати включають як пряму загибель рослин, так і витрати на додаткові фунгіцидні обробки, видалення заражених субстратів та дезінфекцію обладнання.

Основою контролю фомозу є використання виключно здорового, сертифікованого садивного матеріалу та проведення обов'язкового знезараження ґрунту перед посадкою.

Важливо дотримуватися режиму поливу, не допускаючи перезволоження субстрату, а також забезпечувати регулярне провітрювання теплиць для зниження вологості повітря до оптимальних показників.

При виявленні перших ознак захворювання уражені рослини необхідно негайно видаляти з посадок разом із грудкою землі, щоб запобігти поширенню спор.

• Регулярна дезінфекція інструментів після роботи з рослинами.
• Внесення біологічних препаратів на основі Trichoderma для пригнічення росту гриба в ґрунті.
• Застосування системних фунгіцидів при необхідності (згідно з регламентом).
• Дотримання оптимальної густоти посадки для покращення аерації.

Після закінчення циклу вирощування необхідно проводити повну дезінфекцію теплиці та зміну або якісну стерилізацію субстрату для знищення пікнід гриба, що перезимували.