Пурпурова плямистість малини

Початкові ознаки хвороби з'являються на молодих пагонах поточного року у вигляді розпливчастих фіолетово-коричневих плям навколо вузлів листків.

Згодом плями швидко збільшуються в розмірах, охоплюючи великі ділянки стебла, і можуть набувати темно-бурого або майже чорного забарвлення.

На поверхні уражених ділянок кора поступово розтріскується, а під нею формуються дрібні чорні крапки — органи розмноження гриба (пікніди).

Уражені пагони передчасно висихають, особливо в нижній частині куща, що помітно знижує життєздатність всієї рослини протягом сезону.

Листя на хворих пагонах може жовтіти та передчасно обпадати, особливо у випадках сильного ураження грибковою інфекцією в умовах надмірної вологості.

Збудником захворювання є патогенний гриб Septocyta ruborum, що відомий також під назвою Didymella applanata, який уражає представників роду Rubus.

Гриб зберігається в зимовий період безпосередньо на хворих пагонах у стадії грибниці та плодових тіл, які стають джерелом інфекції навесні.

Процес поширення спор відбувається під час дощів, коли краплі води розносять конідії та аскоспори на нові, здорові частини рослини.

Паразит проникає в тканини через пори або пошкодження кори, після чого швидко поширюється всередині стебла, порушуючи сокорух та розвиток пагонів.

Розвиток патогену відбувається хвилеподібно, з піками активності під час теплої та дощової погоди в травні, червні та серпні.

Сприятливим середовищем для розвитку пурпурової плямистості є висока відносна вологість повітря та часті опади, особливо в другій половині літа.

Погано провітрювані насадження з густою посадкою створюють стійкий мікроклімат, в якому спори гриба легко проростають і уражають нові пагони.

Порушення правил агротехніки, наприклад відсутність проріджування кущів, створює додаткові умови для накопичення та швидкого поширення інфекції.

Надлишкове застосування азотних добрив сприяє активному росту м'яких тканин, які легше піддаються атаці збудника хвороби в період вегетації.

Будь-які механічні пошкодження пагонів, спричинені шкідниками чи інструментами під час обрізки, значно підвищують ризик зараження плантації.

Пурпурова плямистість завдає великої шкоди плантаціям, оскільки призводить до відмирання значної частини плодових гілок та ослаблення кущів.

Хвороба суттєво знижує врожайність, оскільки через пошкоджені тканини стебла поживні речовини не надходять до бруньок і майбутніх суцвіть.

Уражені кущі стають менш зимостійкими і часто гинуть під час морозних зим, що призводить до розрідження рядів та зниження продуктивності насадження.

Ягоди на хворих рослинах стають дрібними, втрачають свої смакові якості та товарний вигляд, що робить їх непридатними для реалізації на ринку.

Без належного захисту захворювання швидко прогресує, призводячи до повної втрати декоративності та економічної доцільності вирощування малини.

Ефективний захист починається з використання оздоровленого садивного матеріалу, який стійкий до грибкових інфекцій та відповідає стандартам якості.

Регулярне видалення та спалювання старих, хворих пагонів відразу після збору врожаю значно зменшує запас інфекції на ділянці в наступному році.

Необхідно підтримувати оптимальну щільність посадки малини та вчасно видаляти зайву кореневу поросль для забезпечення належної вентиляції повітря.

Для хімічного захисту використовують дозволені фунгіциди контактної та системної дії, обробляючи рослини в періоди ранньої весни та до цвітіння.

• Дотримання режиму поливу без перезволоження ґрунту.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують стебла.
• Збалансоване підживлення калієм та фосфором для зміцнення імунітету.