Бактеріальний стебловий рак

Характерною ознакою є поява водянистих темних плям, які з часом перетворюються на глибокі виразки або некротичні ділянки на стеблах.

На стеблах нуту інфекція часто проявляється у вигляді довгастих смуг червоно-коричневого або чорного забарвлення, що свідчить про глибинне ураження тканин.

За умови високої вологості повітря на уражених ділянках можна помітити бактеріальний ексудат, що виділяється у вигляді крапель або тонкого нальоту.

Розвиток захворювання призводить до викривлення стебла, поступового в’янення окремих гілок та повного відмирання всієї рослини за сприятливих для патогена умов.

Листя на хворих рослинах скручується, жовтіє і передчасно опадає, що значно знижує фізіологічну активність і потенціал врожайності культури.

Збудником цієї небезпечної хвороби є бактерія Pseudomonas andropogonis, яка належить до родини Pseudomonadaceae.

Цей фітопатогенний мікроорганізм здатний проникати в рослинні тканини через природні отвори, наприклад, продихи, або через мікротравми на поверхні стебел.

Бактерія демонструє високу витривалість у зовнішньому середовищі, зберігаючись у ґрунті, на рослинних рештках та на насіннєвому матеріалі тривалий час.

У процесі живлення бактерія виділяє ферменти, що розчиняють клітинні стінки, викликаючи некротизацію та відмирання тканин рослини-господаря.

Завдяки своїй біологічній пластичності, P. andropogonis здатен вражати широкий спектр культур, що робить його серйозною загрозою для багатьох посівів.

Сприятливим середовищем для активізації Pseudomonas andropogonis є затяжні опади та висока відносна вологість, що перевищує 85%.

Температурний оптимум для інтенсивного розмноження бактерії знаходиться в межах +20…+28°C, що відповідає активному вегетаційному періоду рослин.

наявність вологи на поверхні рослин у вигляді роси або дощу є критично необхідною для успішної інвазії бактерій у тканини стебла.

Порушення агротехнічних норм, зокрема надмірне внесення азотних добрив та загущення посівів, сприяє створенню мікроклімату, ідеального для поширення бактеріозу.

Перенесення інфекції в агроценозі здійснюється краплями дощу, вітром, через робочий інвентар або за участю комах-шкідників.

Шкідливість захворювання виражається у зниженні інтенсивності росту рослин та істотному погіршенні показників якості насіння.

Ураження нуту цим патогеном призводить до масового випадання рослин, що суттєво зменшує густоту посівів та загальну врожайність зерна.

Бактерії руйнують провідну систему рослини, блокуючи рух поживних речовин та вологи, що спричиняє загальне пригнічення культури.

При ранньому розвитку інфекції можлива втрата репродуктивних органів, що призводить до недобору врожаю на значних площах поля.

Уражені тканини часто заселяються вторинними збудниками, що посилює процес розкладання стебел і призводить до зниження якості товарної продукції.

Основним заходом боротьби є використання виключно оздоровленого та якісно протравленого насіння для посіву.

Суворе дотримання сівозміни з інтервалом повернення сприйнятливих культур на поле не менше 3–4 років допомагає розірвати цикл інфекції.

Важливим агротехнічним прийомом є ретельна заробка рослинних решток у ґрунт, де бактерія може зберігатися протягом тривалого періоду.

• Знищення бур’янів, які є резерваторами інфекції
• Забезпечення оптимальної густоти посіву для гарної вентиляції
• Моніторинг та контроль чисельності шкідників-переносників

За перших ознак прояву хвороби доцільно застосовувати обробки медьвмісними фунгіцидами або специфічними бактерицидними препаратами.