Аскохітоз бавовнику

Симптоми аскохітозу проявляються на всіх наземних органах бавовнику, включаючи сім'ядолі, листя, стебла та коробочки. Первинні ознаки часто помітні на сходах у вигляді невеликих коричневих плям, що поступово збільшуються.

На листі дорослих рослин формуються характерні округлі або неправильної форми плями, пофарбовані в сірий або світло-коричневий колір. Часто по краях плям спостерігається темна облямівка, яка чітко окреслює межі ураженої тканини.

На стеблах інфекція проявляється у вигляді видовжених втиснутих плям темно-коричневого кольору. У місцях ураження кора може розтріскуватися, що призводить до послаблення загального тургору рослини та її передчасного в'янення.

При високій вологості на поверхні плям утворюються дрібні чорні крапки — пікніди гриба. Вони є вмістилищем спор, які розносяться вітром і краплями дощу на здорові ділянки рослини.

Ураження коробочок призводить до появи на них темних втиснутих плям. Всередині таких коробочок волокно часто загниває, втрачає товарний вигляд та міцність, що критично позначається на якості зібраної сировини.

Збудником захворювання є недосконалий гриб Ascochyta gossypiicola. Він належить до класу Coelomycetes і характеризується наявністю пікнідальної стадії спороношення у своєму життєвому циклі.

Гриб здатен зберігати життєздатність протягом тривалого часу в рослинних рештках, що знаходяться у ґрунті. Інфекційний початок також може бути присутнім на поверхні насіння при порушенні технологій їх обробки.

Міцелій гриба проникає в тканини рослини через механічні пошкодження або продихи. Після інфікування паразит активно розвивається в міжклітинниках, руйнуючи тканини господаря за допомогою ферментативних процесів.

Розмноження патогена відбувається шляхом утворення конідій всередині пікнід. При дозріванні конідії виходять назовні та забезпечують вторинне зараження посівів протягом усього вегетаційного періоду бавовнику.

Біологічна спеціалізація збудника обмежена переважно представниками роду Gossypium. Однак за певних умов гриб може вражати й інші рослини родини Мальвові, виступаючи в ролі резерватора інфекції.

Розвитку аскохітозу сприяють періоди з підвищеною вологістю повітря та помірними температурами. Оптимальний температурний режим для активного росту міцелію гриба знаходиться в діапазоні від +20 до +25 градусів Цельсія.

Часті опади, тумани та зрошення по борознах створюють сприятливе середовище для поширення спор. Краплі води є основним вектором перенесення інфекції від нижніх ярусів рослин до верхніх.

Порушення агротехніки, що виражається у загущенні посівів, створює умови поганої вентиляції. У таких ценозах волога довго затримується на листі, що провокує масовий розвиток хвороби.

Незбалансоване внесення азотних добрив, що веде до надмірного вегетативного росту, знижує природну стійкість рослин. М'які, соковиті тканини швидше піддаються інфікуванню патогеном.

Послаблення рослин шкідниками, що пошкоджують цілісність епідермісу (попелиці, кліщі), полегшує проникнення грибних спор всередину тканин, прискорюючи епіфітотійне поширення хвороби.

Основна небезпека аскохітозу полягає в масовій загибелі сходів, що призводить до зрідженості посівів. У разі раннього зараження доводиться проводити пересів, що тягне за собою значні економічні втрати.

У дорослих рослин хвороба викликає передчасне опадання листя. Це порушує процес фотосинтезу, обмежує накопичення органічних речовин та суттєво знижує продуктивність культури.

Ураження коробочок — найбільш важка форма хвороби, оскільки вона безпосередньо зачіпає врожай. Волокно всередині таких коробочок стає крихким, змінює колір і втрачає прядильні властивості.

Загальна врожайність бавовнику при сильному розвитку аскохітозу падає на 15–30 відсотків. Якість бавовни-сирцю знижується через погіршення ґатунку та підвищений вміст засмічень.

Інфекція також знижує якість насіннєвого фонду. Насіння, отримане з хворих рослин, має знижену енергію проростання і часто стає джерелом поширення патогена в наступному сезоні.

Основою захисту є використання здорового насіннєвого матеріалу. Обов'язковим заходом вважається протруювання насіння фунгіцидами перед посівом для знищення поверхневої інфекції.

Важливим етапом є дотримання сівозміни з поверненням бавовнику на колишнє поле не раніше ніж через 3–4 роки. Це дозволяє перервати цикл накопичення патогена в ґрунті.

Ретельне загортання рослинних решток після збору врожаю сприяє швидкій мінералізації органіки, де зберігається гриб. Глибока зяблева оранка значно знижує запас інфекційного початку.

У період вегетації рекомендується проводити профілактичні обробки фунгіцидами на основі міді або системних препаратів при перших ознаках прояву захворювання на полях.

• Оптимізація густоти посіву для покращення аерації
• Контроль шкідників для зниження пошкодженості листя
• Внесення калійних добрив для підвищення імунітету
• Своєчасна дефоліація для зниження вологості в нижній частині куща