Борошниста роса дерези

Перші симптоми зазвичай проявляються на молодих листках у вигляді окремих плям білого нальоту. З часом ці плями зливаються, охоплюючи всю пластинку листа та переходячи на молоді стебла.

Наліт має вигляд розсипаного борошна. Якщо провести пальцем по поверхні листа, можна зняти частину міцелію, проте грибниця глибоко закріплюється у тканинах рослини, тому хвороба з часом повертається.

Згодом на уражених ділянках з'являються чорні крапки — плодові тіла гриба. Їхня поява свідчить про те, що інфекція перейшла в стадію формування спор для подальшого розмноження.

Листя поступово втрачає свій колір, стає жовтим, крихким та передчасно опадає. Процеси фотосинтезу в уражених листках блокуються, що призводить до загального виснаження куща дерези.

Молоді пагони зупиняються в рості, їх верхівки можуть засихати. Викривлення стебел є характерною ознакою значного ступеня ураження рослини даним патогеном.

Збудником захворювання є патогенний гриб Arthrocladiella mougeotii, який належить до ряду борошнисторосяних грибів. Це спеціалізований паразит, що живиться соками рослини-господаря, паразитуючи на поверхні її тканин.

Гриб утворює на вегетативних органах дерези густий грибний наліт. Цей наліт складається з численних гіф міцелію, які щільно переплітаються між собою, формуючи захисний шар та органи розмноження.

Розмноження патогена відбувається за допомогою конідій, які легко розносяться вітром на великі відстані. Це забезпечує стрімке поширення хвороби в межах одного саду або між сусідніми ділянками протягом теплого сезону.

Для перезимівлі гриб формує клейстотеції — дрібні кулясті плодові тіла темного забарвлення. Вони закріплюються на опалому листі, де зберігають свою життєздатність до весни, коли знову починають поширювати інфекцію.

Біологічна адаптація гриба до роду Lycium робить його надзвичайно ефективним у пригніченні життєдіяльності кущів дерези. Паразит активно поглинає поживні речовини через гаусторії, що проникають безпосередньо в клітини рослини.

Хвороба найбільш активно розвивається при помірних температурах у діапазоні +18...+24°C. Важливою умовою є наявність високої вологості повітря, що забезпечує ідеальні умови для проростання спор.

Тумани та тривалі роси вранці стимулюють швидке проростання конідій на поверхні листя. Це пояснює, чому спалахи хвороби часто спостерігаються у вологі роки або в низинних місцях з поганою вентиляцією.

Недостатня вентиляція крони через відсутність обрізки створює мікроклімат, у якому гриб Arthrocladiella mougeotii почувається найбільш комфортно. Застій повітря сприяє накопиченню спор навколо рослини.

Надмірна кількість азоту в ґрунті робить тканини рослини надто ніжними та соковитими, що полегшує проникнення гіф гриба всередину листка. Також негативно впливає дефіцит калію та мікроелементів, які відповідають за імунітет.

Поширення збудника може відбуватися через інструменти, якими проводилася обрізка, якщо вони не були дезінфіковані після роботи з хворими рослинами.

Основна шкода полягає в пригніченні життєвих функцій рослини. Через борошнистий наліт листок не отримує достатньої кількості світла, що призводить до дефіциту поживних речовин, необхідних для росту та дозрівання дерези.

Передчасний листопад послаблює кущ перед зимою. Дереза не встигає накопичити достатньо енергії, тому взимку може постраждати від морозу навіть при відносно невеликому зниженні температури.

Зниження врожайності є критичним фактором при промисловому вирощуванні. Ягоди, що утворилися на хворих гілках, часто дрібні, несмачні або взагалі обсипаються до настання стиглості.

Хвороба знижує товарну якість продукції та виснажує кореневу систему через відсутність нормального живлення надземної частини. Це створює "замкнене коло" ослаблення, яке зрештою призводить до загибелі куща.

Поширення інфекції на нові саджанці в розплідниках може призвести до повної втрати посадкового матеріалу протягом одного-двох сезонів без належного втручання.

Профілактика починається з правильної агротехніки. Важливо дотримуватися просторової ізоляції між кущами, щоб повітря вільно циркулювало крізь крону, перешкоджаючи утриманню вологи.

Осіння санітарна очистка саду є обов'язковою. Збір і спалювання опалого листя та обрізаних гілок позбавляє гриб місць зимівлі, що значно знижує тиск інфекції навесні.

Для захисту використовують фунгіциди на основі сірки, які створюють на поверхні листа середовище, токсичне для міцелію гриба. Також ефективні препарати системної дії.

Варто уникати надмірного внесення азотних добрив під час активного росту, замінюючи їх калійно-фосфорними, що зміцнюють стінки клітин рослин та підвищують їх стійкість.

• Проріджування крони для вентиляції
• Спалювання уражених решток рослин
• Застосування фунгіцидів із вмістом сірки
• Використання системних препаратів за потреби
• Збалансоване мінеральне живлення