Альтернаріоз

Першими ознаками є поява дрібних плям коричневого кольору, які з часом збільшуються. Характерною рисою є зональність ураженої тканини, що нагадує мішені.

Ураження зазвичай починається з нижніх листків, поступово поширюючись на стебла та плоди. Уражені тканини пересихають, часто тріскаються та випадають, утворюючи дірки.

За умов високої вологості на поверхні плям утворюється оксамитовий наліт темно-оливкового кольору. Це активне спороношення патогена, що сприяє швидкому поширенню інфекції.

На плодах альтернаріоз виявляється у вигляді втиснутих темних плям, які швидко поширюються, призводячи до гниття та повної втрати товарної якості продукції.

Стеблове ураження проявляється у вигляді темних некротичних смуг, що може викликати передчасне вилягання рослин або їх повне засихання.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Alternaria tenuissima, що належить до роду Alternaria. Це поширений патоген, який вражає широкий спектр сільськогосподарських культур.

Гриб зберігається у ґрунті, на рослинних рештках та в насінні у вигляді міцелію або спор. Інфекція відзначається надзвичайною стійкістю до несприятливих умов середовища.

Спори патогена активно розповсюджуються вітром, краплями дощу та комахами. Під час свого розвитку гриб формує темні багатоклітинні коонідії, які слугують основним джерелом поширення хвороби.

Тип хвороби класифікується як суха плямистість або некроз тканин. Гриб здатний інфікувати рослину на будь-якій стадії розвитку, від проростків до етапу збору врожаю.

Біологія Alternaria tenuissima тісно пов'язана зі здатністю швидко колонізувати тканини, які мають знижений імунітет або зазнали механічних пошкоджень.

Найкращими умовами для розвитку є температура повітря в межах +20°C...+28°C. Гриб дуже залежний від високої вологості повітря та наявності крапельно-рідинної вологи.

Часті опади, тумани та роси створюють ідеальне середовище для проростання спор та їх проникнення всередину здорових рослинних тканин.

Недостатнє освітлення та загущені посіви, де відсутня нормальна вентиляція повітря, провокують масовий розвиток інфекції на всій площі поля.

Стресові чинники, такі як дефіцит поживних речовин або пошкодження шкідниками, роблять рослини максимально вразливими до атаки гриба.

Розвиток альтернаріозу часто досягає піку у другій половині вегетації, коли рослини природно старіють і втрачають свої захисні властивості.

Шкодочинність полягає у суттєвому зменшенні площі листкової поверхні, що здійснює фотосинтез. Це спричиняє пригнічення всіх фізіологічних процесів та зниження врожаю.

Сильне ураження призводить до передчасного опадання листя, через що налив плодів та насіння стає неповноцінним, а якість кінцевої продукції суттєво погіршується.

Овочеві та плодові культури втрачають здатність до тривалого зберігання через швидкий розвиток гнильних процесів на місцях ураження плямами.

Економічні збитки формуються через пряму втрату врожаю, яка при сприятливих для гриба умовах може складати до 50%, та додаткові витрати на фунгіцидний захист.

Існує також ризик накопичення мікотоксинів, які знижують поживну цінність продукції та є небезпечними для здоров'я людини та тварин.

Основою контролю є дотримання сівозміни, що передбачає перерву у вирощуванні сприйнятливих культур не менше 3-4 років. Ретельне очищення поля від решток є обов'язковим.

Використання стійких сортів та насіння, яке пройшло фунгіцидне протруювання, мінімізує початковий інфекційний фон на ділянці.

Оптимізація густоти посіву та правильне внесення добрив покращують аерацію, що зменшує вологість у мікрокліматі посіву та перешкоджає росту гриба.

Під час вегетації проводять обробки фунгіцидами системної або контактної дії. Необхідно дотримуватися чергування діючих речовин для запобігання звикання патогена.

• Систематичний огляд та моніторинг посівів.
• Збалансоване живлення для підвищення резистентності.
• Боротьба зі шкідниками, що пошкоджують тканини.