Альтернаріоз капусти

Перші симптоми хвороби помітні на сім'ядолях розсади та нижньому листі дорослих рослин у вигляді темних, некротичних плям.

Характерною ознакою є концентрична зональність плям (на вигляд як мішені), що супроводжується появою бархатистого оливково-чорного нальоту в центрі ураженої ділянки.

На стеблах та стручках у насінників хвороба проявляється у вигляді видовжених чорних плям, що призводить до деформації та передчасного висихання органів.

При високій вологості уражені тканини можуть розм'якшуватися, а на поверхні качанів розвивається гниль, яка поступово проникає глибше всередину головки.

Сильне ураження призводить до передчасного відмирання листя, починаючи з нижнього ярусу, що суттєво знижує фотосинтетичну активність рослини.

Збудником хвороби є недосконалий гриб Alternaria brassicae (Berk.) Sacc. Патоген спеціалізується на ураженні хрестоцвітих культур, зокрема білокачанної та цвітної капусти.

Гриб зберігається у ґрунті на рослинних рештках у вигляді конідій або грибниці. Також джерелом первинної інфекції є заражене насіння, на якому патоген може перебувати тривалий час.

Конідії гриба легко поширюються вітром, дощовими краплями та комахами. Це забезпечує швидке розповсюдження хвороби на великих площах протягом вегетації.

Розвиток патогена можливий протягом усього життєвого циклу рослини, проте найбільш інтенсивно він проявляється у другій половині сезону під час формування качанів.

Гриб утворює численні конідії темного кольору, які при сприятливих умовах масово проростають, проникаючи в тканини через продихи або механічні пошкодження листя.

Розвитку альтернаріозу сприяє помірна температура повітря в межах +20…+25°C та постійно висока вологість повітря, особливо під час дощових періодів.

Наявність крапельної вологи на поверхні листя є критичним фактором для проростання спор гриба та успішного зараження рослини.

Рослини, що вирощуються на ґрунтах з низьким вмістом поживних речовин або при поганому догляді, мають значно нижчий імунітет та швидше уражуються патогеном.

Густі, погано провітрювані посіви створюють мікроклімат, в якому інфекція поширюється з надзвичайною швидкістю через відсутність достатньої вентиляції.

Порушення сівозміни та наявність бур'янів родини капустяних на полі або навколо нього сприяють накопиченню значного запасу інфекції в ґрунті.

Альтернаріоз завдає суттєвих збитків врожайності, оскільки уражені качани втрачають товарний вигляд та стають непридатними для тривалого зберігання через гниття.

Через передчасне опадіння листя пригнічується процес формування та наливу качана, в результаті чого знижується маса та щільність продукції.

На насінниках захворювання призводить до зменшення схожості насіння та поширення інфекції на наступні покоління, що загрожує майбутнім посівам.

Епіфітотійний розвиток хвороби може спричинити втрату до 40% загального врожаю, що робить захист від цього патогена економічно необхідним заходом.

Пошкодження розсади в теплицях часто веде до повної відмови від висадки партії або отримання нежиттєздатного посівного матеріалу з низькою енергією росту.

Основу захисту складає агротехнічний підхід, зокрема дотримання сівозміни з поверненням капусти на поле не раніше ніж через 3 роки.

Ретельна післязбиральна оранка з глибоким загортанням рослинних решток у ґрунт допомагає значно знизити запас спор патогена на ділянці.

Використання фунгіцидів на основі діючих речовин з груп азолів та стробілуринів ефективно пригнічує розвиток гриба під час вегетації.

• Вирощування стійких сортів та гібридів капусти.
• Використання лише здорового, протруєного насіння для посіву.
• Видалення бур'янів, що можуть виступати резерваторами хвороби.