Печерицеві

Родина Печерицеві (Agaricaceae) в агрономічній практиці не вважається збудником хвороб сільськогосподарських культур. Це сапротрофні організми, що живуть за рахунок розкладання мертвої органіки.

Вони не атакують живі тканини рослин, оскільки не мають спеціалізованих механізмів для руйнування клітинних стінок живих рослинних організмів.

Основна роль цих грибів у ґрунті — мінералізація рослинних залишків та формування гумусового шару, що є корисним процесом для родючості.

Випадки "ураження" зазвичай пов'язані з помилковим сприйняттям присутності міцелію як хвороби, хоча гриби просто використовують органіку, внесену як добриво.

У грибництві деякі види печерицевих можуть бути небажаними, якщо вони конкурують із цільовими культурами за простір та поживні речовини.

Гриби цієї родини потребують значної кількості вологи та наявності свіжого органічного матеріалу в субстраті.

Найкращий розвиток спостерігається при температурі повітря від +20 до +25 градусів та високій відносній вологості середовища.

Наявність неповністю перепрілого гною або рослинних решток у ґрунті стимулює швидке розростання грибниці печерицевих.

Погана вентиляція в теплицях у поєднанні з надмірним поливом створює ідеальні умови для формування плодових тіл.

Рівень рН ґрунту, близький до нейтрального, є найбільш сприятливим для життєдіяльності більшості представників Agaricaceae.

Шкодочинність родини Печерицеві мінімальна, оскільки вони не є паразитами. Основний негативний вплив проявляється у зміні структури ґрунту.

Можлива тимчасова іммобілізація азоту в ґрунті, що може спричинити пригнічення росту молодих овочевих культур через дефіцит елементів живлення.

При появі великої кількості грибниці порушується водопоглинання кореневою системою, що може призвести до в’янення рослин у посушливий період.

У промисловому вирощуванні овочів присутність сторонніх грибів свідчить про недотримання агротехнічних норм та порушення санітарних вимог.

Висока щільність грибних колоній може сприяти розвитку плісняви навколо насіння, що перешкоджає його нормальному проростанню.

Найкращий метод контролю — використання виключно добре компостованих добрив та дотримання норм органічного підживлення.

Регулярне розпушування ґрунту навколо культурних рослин перешкоджає розвитку грибниці та покращує аерацію коренів.

Підтримання оптимального режиму поливу без створення застою води значно зменшує ризик розростання грибів.

Проведення вапнування ґрунту у разі закислення або зміна системи удобрення допомагає обмежити поширення небажаних видів.

• Видалення органічних залишків з поверхні.
• Забезпечення гарного провітрювання закритого ґрунту.
• Контроль якості субстрату для розсади.
• Помірний полив за схемою.